Головна Словник
МАЛИЙ СЛОВНИК ЕНІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ
 
Автономна система каналів*еніоанатомія, частина системи інформаційно-енергетичних каналів, основою якої є великий канал або декілька середніх каналів, які своїм розгалуженням, розділенням і з’єднанням утворюють структуру каналів, здатних забезпечити інформаційно-енергетичними матеріями тонкоматеріальні тіла і фізичне тіло; автономні системи каналів поділяються на частини, ультрасистеми, субультрасистеми, канали і велику кількість інших каналових утворень; розрізняють сушумнову, мерудандово-ідово-пінгалову, мерудандову, ідову, пінгалову, зіркову, правозіркову, лівозіркову, меридіанову, чакрову і оболонкову системи каналів.
 
Аджново-медулярний анастомозний вузол з’єднання*еніоанатомія, це сукупність окремих сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, оболонкових мікроканалів, чакрових мікроканалів аджни чакри, медулярної чакри, камешвара-камешвари чакри, сахасрари, магатми, лалати, лобної та вушних чакр, функціонально забезпечувальних чакр голови, мікроканалів лівого зіркового каналу, правого зіркового каналу, меридіанів товстої кишки, шлунка, тонкої кишки, сечового міхура, трьох обігрівачів, жовчного міхура, заднього серединного меридіана, переднього серединного меридіана та їх різноваріантних з’єднань.
 
Анатомія тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, наука, що виражає концентрований інформаційно-енергетичний вияв об’єктивної реальності у формі структурованих тонкоматеріальних тіл людини; дисципліна, яка вивчає будову, структуру, форму, топографію і функції тонкоматеріальних тіл людини; під час опису анатомії тонкоматеріальних тіл не враховується інформаційно-енергетичний взаємообмін тонкоматеріальних тіл з інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища; залежність будови, структури, форми, топографії і функції тонкоматеріальних тіл від інформаційно-енергетичного взаємообміну з інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища досліджує еніоанатомія (див. еніоанатомія).
 
Анахатовий анастомозний вузол з’єднання*еніоанатомія це сукупність окремих сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, оболонкових мікроканалів, чакрових мікроканалів чакри анахати (центральної), серцевої чакри, сур’ї чакри, чакр молочних залоз, функціонально забезпечувальних чакр грудної клітки, мікроканалів лівого зіркового каналу, правого зіркового каналу, всіх меридіанів та їх різноваріантних з’єднань.
 
Апріорні знанняеніологія, (від лат. а prioriіз попереднього) означає знання, одержані перед досвідом і незалежні від нього, якби першопочатково властиві свідомості; екстрасенси у більшості випадків отримують апріорні знання безпосередньо через екстрасенсорне, надчутливе сприйняття.
 
Аураеніологія, (від лат. “світло”)сукупність світла всіх тонкоматеріальних тіл людини, які оточують фізичне тіло; фізіологічні можливості людського ока не завжди здатні бачити ауру, тому більшість людей її зазвичай не бачать; кожна людина має свою індивідуальну і неповторну ауру; коли багато людей спостерігають чиюсь ауру, то кожен бачить її по-різному; аураце умовне поле, випромінюване живим організмом; частина інформаційно-енергетичного біоплазматичного поля людини.
 
Аура*еніоанатомія, інтегральна сукупність світла всіх тонкоматеріальних тіл, їх інформацій, мікрочасток, енергій, кольорів інформаційно-енергетичних субстанцій, біоплазм, флюїдів і формоструктур, газів і присутніх у повітрі біохімічних речових фізичного тіла.
 
Біоенергетичне тілоеніоанатомія, сукупність фізичних полів живих клітин організму.
 
Біологічна активна точка*еніоанатомія, сукупність вільних “сліпих” кінців меридіанових мікроканалів, ультраканалів і субультраканалів, їх з’єднань, структуризації до відростків, горбочків, покритих фільтраційною мембраною з різнокольоровими субмікромембранами.
 
Біологічно-інформаційно-енергетична голограма людини*еніоанатомія, створена інтегральним комплексом фізичного тіла і всіх тонкоматеріальних тіл.
 
Біолокаційна інформаційна позиція*еніопсихологія, це сегмент біолокаційної діаграми з відповідним інформаційним змістом. Біолокаційні інформаційні позиції конкретизують і визначають напрямок контролю, оцінки, прогнозу, діагностики, наукових досліджень та отримання нової інформації біолокаційними методами.
 
Біолокаційне сканування*еніологія, проведення індикації та ідентифікації за допомогою випромінювання тонкоматеріальних тіл людини; може проводитися в червоному, оранжевому, жовтому, зеленому, блакитному, бірюзовому, синьому, бузковому, фіолетовому, рожевому, білому, золотому діапазонах електромагнітного спектра, що дозволяє підвищити точність інформацій про характеристики сканованого об’єкта, місцевості, інформаційно-енергетичних полів та ін.
 
Біолокаційний ефектеніопсихологія, реакція м’язової системи людини на безпосередню чи дистанційну спільну дію з інформаційним полем об’єкта, в якому відбувається реакція біолокаційного індикатора, що дозволяє візуально зафіксувати специфіку і силу прийнятого сигналу.
 
Біолокаційний індикатореніологія, спеціальний прилад, апарат для біолокаційних досліджень; розрізняють два основні види індикаторів: різноманітні прилади, що рухаються, обертаються (L-подібні біотензори, рамки) і маятники; рухомі прилади складаються з двох частинкороткої вертикальної ручки і довгої горизонтальної частини, яка активно рухається; маятникові індикатори складаються з тягарця, завішеного на нитці або ланцюжку; висококваліфіковані еніопсихологи можуть матеріальні індикатори заміняти віртуальними, або як індикатор використовувати своє тіло.
 
Біолокаційний методеніологія, є природна здатність людини сприймати і передавати на рівні усвідомлення будь-яку інформацію; феномен біолокаційного методу полягає у виділенні необхідної інформації з цілого інформаційного обсягу і його прочитання; читання тонкоматеріальної інформації є недоступне нашим органам чуття, сучасним вимірювальним приладам і науці.
 
Біолокаційний методеніології, експрес-метод оцінки кількісних і якісних характеристик матерій.
 
Біолокаціяеніологія (з грець. biosжиття, лат. lokusмісце)розміщення; наука про здатність біологічних об’єктів на відстані, безконтактно і адекватно реа­гувати на фізичне поле і випромінювання будь-яких живих і неживих предметів зовнішнього середовища; здатність людини визначати перебування і напрямок розміщення будь-яких предметів завдяки підвищеній чутливості, за допомогою біолокаційного індикатора; розрізняють фізичну і ментальну біолокацію; фізична біолокація досліджує хвильові характеристики різних предметів і явищ; ментальна біолокація застосовує силу думки людинибіолокаційний ефект здійснюється підсвідомо за допомогою рефлекторних закодованих рухів біолокаційного індикатора під впливом отриманої інформації про досліджуваний предмет чи явище; існує декілька рівнів біолокації: на територіїпряма, безпосередня і дальня променева, мислеобразназа допомогою посередника, посередництвом інформації, посередництвом дії і проникання до “абсолютного знання”; розрізняють ще селекційну біолокацію і біолокаційне сканування; біолокаційні можливості людини є практично обмежені просторово-часовими параметрами Всесвіту (див. радіестезія).
 
Біолокація віртуальнаеніопсихологія, біолокація будь-яких предметів і об’єктів за допомогою віртуальних індикаторів; в основу методу покладено мислеформи. Точність, вірогідність і ефективність віртуальної біолокації набагато перевищує класичні біолокаційні методи.
 
Біолокація інженерно-технічнаеніологія, отримання інформації про технічні системи і обладнання від людини, яка перебуває у стані повної екстрасенсорної чутливості; це є новий напрямок науково-технічних досліджень.
 
Біолокація селекційна*еніологія, біолокаційне розділення досліджуваного об’єкта чи місцевості на окремі частини за визначеними ознаками.
 
Біолокація телепатична*еніопсихологія, здібність людини у трансовому стані свідомості досягти розширеної свідомості, поєднання відчуття просторово-часового і частотно-хвильового резонансу з лептонними електромагнітними “ейдосами”, або досягнути поєднання, почуття і відчуття лептонного випромінювання будь-яких об’єктів на будь-яку відстань; з допомогою телепатичної біолокації людина може усвідомити кількісні і якісні характеристики різних об’єктів і проводити їх дистанційну діагностику.
 
Біоплазматичне інформаційно-енергетичне поле людини*еніоанатомія, сукупність інформацій, мікрочасток, енергій, світла, інформаційно-енергетичних субстанцій, біоплазм, флюїдів і формоструктур людського, земного, космічного, духовного, душевного і божественного походження від минулого і теперішнього часу, яка впливає на характер майбутнього біоплазматичного інформаційно-енергетичного поля людини; біоплазматичне інформаційно-енергетичне поле людини поділяється на структуровані і неструктуровані частини; у структурованих частинах виділяють окремі тонкоматеріальні тіла:
     1 червонефізично-енергоінформаційне тіло;
     2 світлосяюче червонедодаткове фізично-енергоінформаційне тіло;
     3 оранжевеефірне тіло;
     4 світлосяюче оранжеведодаткове ефірне тіло;
     5 жовтеастральне тіло;
     6 зеленементальне тіло;
     7 світлосяюче зеленедодаткове ментальне тіло;
     8 блакитнекармічне тіло;
     9 бірюзоведодаткове кармічне тіло;
     10 синєінтуїтивне тіло;
     11 бузковедодаткове інтуїтивне тіло;
     12 фіолетоветіло душі (Божої Матері);
     13 рожеветіло духовності (Ісуса Христа);
     14 білетіло Святого Духа;
     15 золотетіло Бога;
неструктуровані частинице однорідні інформаційно-енергетичні біоплазми і субстанції, густина і консистенція яких залежать від відстані до фізичного тіла. При цьому із збільшенням відстані від фізичного тіла біоплазма поступово зникає, а субстанції переходять до космічного інформаційно-енергетичного поля.
 
Біополееніологія, складається з життєвої енергії (В. С. Гріщенко); складається з електростатичних, електромагнітних, акустичних, гідродинамічних та інших досі невідомих полів.
 
Великі інформаційно-енергетичні канали* еніоанатомія, канали, що мають найбільшу кількість різних видів мікроканалів, з’єднаних і скомпонованих з основи, додаткової і власної каналових структур із формуванням автономних ультра- і субультрасистем інформаційно-енергетичних каналів, з можливістю ними утворювати універсальну життєву інформаційно-енергетичну біоплазму, специфічні життєві інформаційно-енергетичні біоплазми та інформаційно-енергетично забезпечувати усі тіла людини; до великих каналів належать: сушумна, меруданда, іда, пінгала, лівий і правий зіркові канали, які утворюють однойменні інформаційно-енергетичні системи каналів.
 
Вихідні внутрішні сіткові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, які утворюються злиттям ультраканалів внутрішньоструктурних сіток; вихідні внутрішні сіткові мікроканали виводять із внутрішніх субультраканалів тонкоматеріальних структур використану життєву інформаційно-енергетичну біоплазму.
 
Вихідні зовнішні сіткові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, які утворюються злиттям ультраканалів зовнішньоструктурної сітки; вихідні зовнішні сіткові мікроканали виводять із тонкоматеріальних структур використану життєву інформаційно-енергетичну біоплазму.
 
Віртуальні біолокаційні індикаториеніопсихологія, мислеформа будь-якого біолокаційного індикатора; функціонують так само як біолокаційні індикатори; віртуальними біолокаторами користуються тільки висококваліфіковані еніопсихологи, котрі володіють візуалізацією, екстрасенсорикою, мислеформою, інформаційно-енергетичною чутливістю і сприйняттям.
 
Вічні тонкоматеріальні тіла людини*еніоанатомія, тонкоматеріальні тіла людини, які існують протягом філогенезу людини; до них належить блакитне, бірюзове, синє, бузкове, фіолетове, рожеве, біле і золоте тонкоматеріальні тіла; вічні тонкоматеріальні тіла людини інформаційно-енергетично обумовлюють розвиток таких її властивостей, особливостей, здібностей, функціональних і соціально-біотичних можливостей, які найбільше і найефективніше проявляються в інформаційно-енергетичних умовах духовного і космічного буття, ніж земного; вічні тонкоматеріальні тіла забезпечують вічність і безсмертність людини у космічному і духовному інформаційно-енергетичних буттях.
 
Вішудховий анастомозний вузол з’єднання*еніоанатомія, це сукупність окремих сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, оболонкових мікроканалів, чакрових мікроканалів чакри вішудхи, чакри щитоподібної залози, плечових чакр, функуціонально забезпечувальних чакр шиї, чакр поясу верхніх кінцівок, мікроканалів лівого зіркового каналу, правого зіркового каналу та їх різноваріантних з’єднань.
 
Власна меридіанова структура*еніоанатомія, сукупність внутрішньомеридіанових мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів, внутрішньомеридіанових “сліпих” вільних кінців мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів, внутрішньомеридіанова сітка субультраканалів, мікроканалів з внутрішніх відгалужень меридіана, вхідних і вихідних мікроканалів меридіана, кінцевих внутрішньомеридіанових і зовнішньомеридіанових ультраканалів і субультраканалів, зовнішньоструктурна сітка і внутрішньоструктурні сітки субультраканалів, міжмікроканалові анастомозні і синаптичні з’єднання, біологічно активні точки, всі варіанти їх структуризації та з’єднань; розрізняють внутрішньомеридіанові і зовнішньомеридіанові власні структури; до власних внутрішньомеридіанових структур належать внутрішньомеридіанові мікроканали, внутрішньомеридіанові вільні “сліпі” кінці мікроканалів, ультраканалів і субультраканалів, внутрішньомеридіанові ультраканали, субультраканали, проникання до внутрішньомікроканалових просторів мікроканалів, анастомозні і синаптичні з’єднання та внутрішньомеридіанова сітка субультраканалів; до власних зовнішньомеридіанових структур належать вихідні мікроканали внутрішніх відгалужень внутрішньомеридіанових мікроканалів, вихідні зовнішні мікроканали меридіана, кінцеві зовнішньомеридіанові ультраканали і субультраканали, проникнення до внутрішніх просторів мікроканалів, міжмікроканалові анастомозні та синаптичні з’єднання, зовнішньоструктурна сітка і внутрішньоструктурні сітки субультраканалів, вхідні зовнішньомеридіанові мікроканали з розділенням на кінцеві ультраканали і субультраканали, їх анастомозні і синаптичні з’єднання з мікроканалами меридіана і відповідна кількість біологічно активних точок.
 
Власна структура лівого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалових розгалужень відростків і відгалужень від основи і додаткової структури та їх з’єднаннями; мікроканали основи і додаткової структури структуруються до внутрішньоканалових і зовнішньоканалових утворень лівого зіркового каналу; до внутрішньоканалових утворень належать внутрішні мікроканали, ультраканали, субультраканали, внутрішні міжмікроканалові злиття, анастомозні і синаптичні з’єднання, сітка субультраканалів, проникнення і “сліпі” кінці ультраканалів і субультраканалів до внутрішньомікроканалових просторів мікроканалів, сіткові внутрішні та зовнішні мікроканали, кінцеві внутрішні ультраканали, субультраканали та їх з’єднання; до зовнішньоканалових утворень належать сіткові зовнішні мікроканали, вихідні зовнішні мікроканали, ультраканали, субультраканали, міжмікроканалові злиття, анастомозні та синаптичні з’єднання, зовнішньоструктурна сітка і внутрішньоструктурні сітки субультраканалів, вхідні зовнішні мікроканали з розділенням на кінцеві ультраканали та субультраканали, їх анастомозні і синаптичні з’єднання з мікроканаловими структурами лівого зіркового каналу.
 
Власна структура меруданди (іди, пінгали)*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалів відростків і розгалужень основи і додаткової структури та їх з’єднань; розрізняють внутрішньомерудандові, внутрішньоідові, внутрішньопінгалові, зовнішньомерудандові, зовнішньоідові та зовнішньопінгалові каналові утворення; до внутрішньомерудандових (внутрішньоідових, внутрішньопінгалових) утворень відносять мікроканали основи і додаткової структури, їх розділення на ультраканали і субультраканали, внутрішні міжмікроканалові злиття, анастомозні і синаптичні з’єднання, сітка субультраканалів, проникнення і “сліпі” кінці ультраканалів і субультраканалів до внутрішніх мікроканалових просторів мікроканалів меруданди, іди та пінгали, внутрішньомерудандові, внутрішньоідові та внутрішньопінгалові мікроканали з розділенням на ультраканали та субультраканали; до зовнішньомерудандових (зовнішньоідових, зовнішньопінгалових) утворень належать вихідні зовнішньомерудандові, зовнішньоідові, зовнішньопінгалові мікроканали, їх розділення на ультраканали та субультраканали, міжмікроканалові злиття, анастомозні та синаптичні з’єднання, зовнішньоструктурна сітка субультраканалів, внутрішньоструктурні сітки субультраканалів, вхідні зовнішньомерудандові, зовнішньоідові, зовнішньопінгалові мікроканали з розділенням на кінцеві ультраканали і субультраканали з їх анастомозними та синаптичними з’єднаннями з мікроканалами структур меруданди, іди та пінгали.
 
Власна структура правого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалів розгалужень відростків і відгалужень від основи і додаткової структури та їх з’єднаннями; мікроканали основи і додаткової структури структуруються до внутрішньоканалових і зовнішньоканалових утворень правого зіркового каналу; до внутрішньоканалових утворень належать внутрішні мікроканали, ультраканали, субультраканали, внутрішні міжмікроканалові злиття, анастомозні і синаптичні з’єднання, сітка субультраканалів, проникнення і “сліпі” кінці ультраканалів та субультраканалів до внутрішньомікроканалових просторів мікроканалів, сіткові внутрішні і зовнішні мікроканали, кінцеві внутрішні ультраканали, субультраканали та їх з’єднання; до зовнішньоканалових утворень належать сіткові зовнішні мікроканали, вихідні зовнішні мікроканали, ультраканали, субультраканали, міжмікроканалові злиття, анастомозні і синаптичні з’єднання, зовнішньоструктурна сітка і внутрішньоструктурні сітки субультраканалів, вхідні зовнішні мікроканали з розділенням на кінцеві ультраканали і субультраканали, їх анастомозні і синаптичні з’єднання із мікроканаловими структурами правого зіркового каналу.
 
Власні структури сушумни*еніоанатомія, утворюються сукупністю мікроканалових відростків і відгалужень від основи та додаткових структур сушумни та їх з’єднаннями; розрізняють внутрішньосушумнові і зовнішньосушумнові структурні утворення власних структур сушумни; до внутрішньосушумнових структурних утворень власної структури сушумни належать мікроканали основи і додаткової структури, їх поділ на ультраканали і субультраканали, внутрішньосушумнові міжмікроканалові анастомозні і синаптичні з’єднання, внутрішньосушумнова сітка субультраканалів, проникнення і “сліпі” кінці ультраканалів і субультраканалів до внутрішньомікроканалових просторів мікроканалів сушумни, внутрішньосушумнові мікроканали з розділенням на ультраканали та субультраканали; до зовнішньосушумнових структурних утворень власної структури сушумни належать вихідні зовнішньосушумнові мікроканали, їх ділення на ультраканали та субультраканали, міжмікроканалові анастомозні і синаптичні з’єднання, зовнішньоструктурна сітка субультраканалів, внутрішньоструктурні сітки субультраканалів, вхідні зовнішньосушумнові мікроканали, їх розділення на кінцеві ультраканали і субультраканали та їх анастомозні і синаптичні з’єднання з мікроканалами структур сушумни.
 
Внутрішні сіткові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені злиттям ультраканалів внутрішньоструктурної сітки; ці канали не виходять за межі внутрішньоструктурної сітки.
 
Внутрішнє психічне – все те, що стосується внутрішнього світа індивіда: емоції, почуття, переживання, образи уявлень, стани, властивості, мотиви, цінності, установки, погляди, думки, стереотипи, різні психічні утворення та інші.
 
Внутрішньоструктурні мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, що утворюються злиттям ультраканалів внутрішньоструктурної сітки і розміщуються в середині структури.
 
Внутрішньоструктурні субультраканали*еніоанатомія, субультраканали, розміщені в середині тонкоматеріальних структур, “сліпо” закінчуються між внутрішніми субультраструктурами, синаптично з’єднуються з оболонками внутрішніх субультраструктур, анастомозно з’єднуються з іншими субультраканалами і утворюють внутрішньоструктурну сітку субультраканалів і поступовим злиттям знову утворюють внутрішньоструктурні мікроканали і вихідні внутрішні сіткові мікроканали.
 
Внутрішньоструктурні ультраканали*еніоанатомія, ультраканали розміщені в середині структур, діляться на кінцеві внутрішньоструктурні субультраканали, які синаптично з’єднуються з оболонками внутрішніх ультраструктур і анастомозно з’єднуються із субультраструктурами інших мікроканалів, утворюючи змішані внутрішньоструктурні мікроканали і сітки субультраканалів.
 
Воля – це свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішення, подоланні труднощів і перешкод на шляху досягнення мети, виконання поставлених завдань.
 
Гармонійна особистість – це особистість, що перебуває в єдності зі світом, людьми і сама собою.
 
Діагнозточне визначення, призначення; розпізнавання хвороби; диференціальний діагнозвизначення подібних хвороб; переноснорозпізнавання причин будь-яких явищ, розуміння чогось.
 
Діяльність інформаційно-енергетична*еніоанатомія, сукупність інформаційно-енергетичних процесів тонкоматеріальних тіл, спрямованих на забезпечення свого існування, розвитку і вдосконалення своїх функцій, інформаційно-енергетичної взаємодії між тонкоматеріальними тілами, тонкоматеріальних тіл з фізичним тілом та інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища.
 
Додаткова структура іди*еніоанатомія, утворюється окремими мікроканалами розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих і більшості функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалами розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалами розгалужень оболонок тонкоматеріальних структур, окремих вихідних мерудандових, пінгалових, сушумнових, правозіркових, лівозіркових і меридіанових мікроканалів, їх з’єднань і структуризації до різних каналових утворень.
 
Додаткова структура лівого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється сукупністю окремих мікроканалів розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалів з відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалів відростків оболонок окремих внутрішніх структур тонкоматеріальних тіл, окремих вихідних сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, меридіанових, правозіркових мікроканалів, їх з’єднаннями і структуризацією; з’єднанням і структуризацією ці мікроканали утворюють у лівому зірковому каналі окремі каналові шари, тришарові канали, каналові пучки, чакрові, оболонкові, сушумнові, мерудандові, ідові, пінгалові, меридіанові, правозіркові та змішані різноваріантні мікроканали, що розміщуються навколо периферії основи лівого зіркового каналу.
 
Додаткова структура меридіана*еніоанатомія, сукупність мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх оболонок внутрішніх відділів усіх тонкоматеріальних тіл від закінчення основи і локалізації кінцевих біологічно активних точок меридіана, окремих мікроканалів розгалужень вершин чакрових конусів відповідних основних, життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр, окремих вихідних зовнішніх мікроканалів сушумни, меруданди, іди, пінгали, правого зіркового каналу і лівого зіркового каналу, окремих вихідних зовнішньомеридіанових мікроканалів від меридіанів, розміщених поруч, усіх варіантів їх структуризації та з’єднання у багатошаровий каналовий пучок; до додаткових меридіанових структур будь-якого меридіана належать каналові шари, пучки, окремі оболонкові мікроканали, окремі чакрові мікроканали відповідних чакр, окремі меридіанові вихідні мікроканали відповідних меридіанів, окремі вихідні зовнішні мікроканали сушумни, меруданди, іди, пінгали, правого зіркового каналу і лівого зіркового каналу, оболонково-чакрові, оболонково-сушумнові, оболонково-мерудандові, оболонково-ідові, оболонково-пінгалові, оболонково-правозіркові, оболонково-лівозіркові, оболонково-меридіанові і змішані мікроканали, внутрішньомеридіанові кінцеві ультраканали, субультраканали та міжмікроканалові з’єднання; додаткова структура спрямована від кінцевої біологічно активної точки до початкової і розміщується навколо периферії основи меридіана.
 
Додаткова структура меруданди*еніоанатомія, утворюється окремими мікроканалами розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих і більшості функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалами розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалами розгалужень оболонок тонкоматеріальних структур, окремих вихідних ідових, пінгалових, сушумнових, правозіркових, лівозіркових і меридіанових мікроканалів, їх з’єднань і структуризації до різних каналових утворень.
 
Додаткова структура пінгали*еніоанатомія, утворюється окремими мікроканалами розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих і більшості функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалами розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалами розгалужень оболонок тонкоматеріальних структур, окремих вихідних мерудандових, ідових, сушумнових, правозіркових, лівозіркових і меридіанових мікроканалів, їх з’єднань і структуризації до різних каналових утворень.
 
Додаткова структура правого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється сукупністю окремих мікроканалових розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалів відростків оболонок окремих внутрішніх структур тонкоматеріальних тіл, окремих вихідних сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, меридіанових, лівозіркових мікроканалів, їх з’єднаннями і структуризацією; своїми з’єднаннями і структуризацією ці мікроканали утворюють у правому зірковому каналі окремі каналові шари, тришарові канали, каналові пучки, чакрові, оболонкові, сушумнові, мерудандові, ідові, пінгалові, меридіанові, лівозіркові і змішані різноваріантні мікроканали, які розміщуються навколо периферії основи правого зіркового каналу.
 
Додаткові структури сушумни*еніоанатомія, утворюються сукупністю мікроканалових розгалужень вершин чакрових конусів життєво важливих чакр, більшості функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалами відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалових відростків тонкоматеріальних структур, окремих вихідних мерудандових, ідових, пінгалових, правозіркових, лівозіркових і меридіанових мікроканалів, їх з’єднань і структуризації до окремих різнокольорових шарів, трьохшарових каналів, каналових пучків і численної кількості мікроканалів різного виду; структуризації і композиції додаткових структур сушумни є неповторними, здебільшого індивідуальні й обумовлені філогенетичним і онтогенетичним розвитком людини, характером її діяльності та функціонуванням тіл людини.
 
Дух*це надзвичайно тонка інформаційно-енергетична матерія, яка може мати вияв не лише у формоструктурі людини, але і у будь-якому вигляді, структурі, флюїдно, у кольорових композиціях і у властивих людині діапазонах електромагнітного спектра.
 
Дух людиниє безсмертний і невидимий, і походить від Бога; Дух людини рухається сам по собі.
 
Дух Святийінформаційно-енергетичний набір вакууму (біогравітаційний аспект вакууму); (проф. Д. В. Кандиба).
 
Емпатія – духовне єднання.
 
Емоції – це переживання людиною ситуативного чи дійового значення предметів та явищ минулого, теперішнього або майбутнього.
 
Еніоанатомія*наука, що вивчає будову тонкоматеріальних тіл людини, як концентроване інформаційно-енергетичне вираження об’єктивної всесвітньої реальності при безперервному інформаційно-енергетичному взаємообміні тіл із Всесвітом та усіма об’єктами Всесвіту; еніоанатомія досліджує не лише основні матерії, які будують тонкоматеріальні тіла, але їх топографію, форму, структуру, функції, а також значення тонкоматеріальних тіл для виховання, навчання, лікування, регенерації, реабілітації та рекондиції людини, в залежності від характеру інформаційно-енергетичного взаємообміну; уможливлює класифікацію тонкоматеріальних тіл, їх структур, функцій і визначення однозначних термінологічних висловів за об’єктивними властивостями цілісних структур і їх частин.
 
Еніологіяуніверсальна наука про Всесвіт; новий науковий напрямок, який вивчає інформаційно-енергетичний обмін в природі і суспільстві; міжгалузева ділянка знань про інформаційно-енергетичний обмін, яка поєднує природу і суспільство та забезпечує їх спільний гармонійний розвиток; еніологія є інтегральною наукою про тонкоматеріальну інформаційно-енергетичну суть природи.
 
Еніопсихологія*напрямок психології, що вивчає психіку як складову особистості, її виникнення і прояв як результат інформаційно-енергетичного взаємообміну людини з природою, суспільством, Землею, біосферою, Всесвітом, їх фізичними та інформаційно-енергетичними полями; усі психічні прояви і процеси, їх виникнення і розвиток, психічні риси особистості та психічні особливості людської діяльності є результатом відповідного характеру інформаційно-енергетичного взаємообміну.
 
Зіркова система каналів*еніоанатомія, сукупність правозіркової і лівозіркової системи каналів та їх міжмікроканалових з’єднань.
 
Зіркові канали*еніоанатомія, мікроканали, утворені з’єднанням правозіркових та лівозіркових мікроканалів.
 
Змішані мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені з’єднанням різних мікроканалів в один мікроканал; змішаних каналів надзвичайно багато.
 
Зовнішні сіткові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені злиттям ультраканалів зовнішньоструктурної сітки; ці мікроканали виходять за межі зовнішньоструктурної сітки.
 
Зовнішнє психічне – це те, що є поза індивідом і містить психоенергію та впливає на його поведінку.
 
Зовнішньоструктурні субультраканали*еніоанатомія, субультраканали розміщені між структурами і на оболонках структур тонкоматеріальних тіл; синаптично з’єднуються з оболонками тонкоматеріальних структур і анастомозно з’єднуються з іншими субультраканалами, утворюючи зовнішньоструктурну сітку субультраканалів, а поступовим злиттям утворюють вихідні зовнішні сіткові мікроканали.
 
Зовнішньоструктурні ультраканали*еніоанатомія, ультраканали, розміщені між структурами і на оболонках структур тонкоматеріальних тіл; можуть ділитися на кінцеві зовнішньоструктурні субультраканали, які синаптично з’єднуються з оболонками тонкоматеріальних структур або анастомозно з’єднуються із субультраканалами інших мікроканалів, утворюючи змішані мікроканали і зовнішньоструктурну сітку субультраканалів.
 
Іда*еніоанатомія, сукупність більшого співвідношення мікроканалів інь ніж янь, розгалужень від вершин чакрових конусів передньої і задньої частин медулярної чакри, мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, окремих мікроканалів з розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих та декількох тисяч функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалів відростків оболонок окремих тонкоматеріальних структур, окремих вихідних мерудандових, пінгалових, сушумнових, зіркових і меридіанових мікроканалів, внутрішньоідових мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів та їх з’єднань і структуризації до основи, додаткової і власної каналових структур; іда належить до великих інформаційно-енергетичних каналів тонкоматеріальних тіл.
 
Ідентичність інформаційно-енергетична*еніоанатомія, інформаційно-енергетичний зміст, який властивий тільки окремій людині; тотожність інформаційно-енергетичних матерій людини з інформаційно-енергетичними матеріями інформаційно-енергетичних полів людства, природи, Землі, біосфери, ноосфери, Всесвіту, духовного Буття та ін.; тонкоматеріальні тіла кожної людини, що живе на Землі, мають високу специфічну індивідуальну інформаційно-енергетичну ідентичність; не існує двох людей з однаковою інформаційно-енергетичною ідентичністю; інформаційно-енергетична ідентичність інформаційно-енергетичних матерій тонкоматеріальних тіл людини з інформаційно-енергетичними матеріями зовнішнього середовища дає можливість тонкоматеріальним тілам, за необхідністю, доповнювати свої інформаційно-енергетичні потенціали у процесі інформаційно-енергетичного взаємообміну.
 
Ідова система каналів*еніоанатомія, сукупність іди, вихідних зовнішньо­ідових мікроканалів, зовнішньоструктурної сітки субультраканалів, внутрішньоструктурних сіток субультраканалів, вхідних зовнішньоідових мікроканалів та їх з’єднань; ідова система каналів утворюється більшим співвідношенням мікроканалів інь, ніж янь; у ідовій системі каналів розрізняють ідово-чакрову, ідово-оболонкову, ідово-сушумнову, ідово-мерудандову, ідово-пінгалову, ідово-правозіркову, ідово-лівозіркову та ідово-меридіанові підсистеми (субсистеми) і ультрасубсистеми каналів.
 
Ідові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені ідою.
 
Імунітет інформаційно-енергетичний*основна властивість тонкоматеріальних тіл, їх здатність захищати свою інформаційно-енергетичну інтегральність та ідентичність від патогенних і чужих інформаційно-енергетичних впливів, відрізняти ідентичні інформаційно-енергетичні матерії від чужих за допомогою оболонок тонкоматеріальних тіл та інших структур.
 
Індивідуальне психічне поле*поле, яке створюється інформаційно-енергетичним випромінюванням у процесі психічної діяльності людини під час її земної біологічної інформаційно-енергетичної форми життя і в духовній інформаційно-енергетичній формі життя, яка є вічною.
 
Індивід – це те людське біологічне підґрунтя, яке забезпечує розвиток особистості в соціальних умовах.
 
Індивідуальне психічне поле людини*еніопсихологія, інтегральна сукупність інформацій, мікрочасток, енергій, світла та інформаційно-енергетичної біоплазми психічної діяльності фізичного тіла і 180-ти тонкоматеріальних тіл людини минулого і сучасного; минуле охоплює не лише минулий час теперішнього життя людини, але і її попередні життя; індивідуальне психічне поле людини складається з психічних полів фізичного тіла і з психічних полів тонкоматеріальних тіл; індивідуальні психічні поля людини розміщуються в об’ємі внутрішнього простору фізичного тіла, тонкоматеріальних тіл і навколо них; індивідуальні психічні поля людини постійно випромінюють з різною інтенсивністю до фізичних та інформаційно-енергетичних полів зовнішнього середовища інформації, мікрочастки, енергії, світло та інформаційно-енергетичні біоплазми; психічне поле людини є завжди індивідуальне та відповідає психічній діяльності людини; найважливішим інформаційно-енергетичним вмістом індивідуального психічного поля людини являються інформації, мікрочастки, енергії, світло, інформаційно-енергетичні біоплазми ментальної діяльності та емоційних проявів; у високоосвіченої людини створюється ментальне і емоційне інформаційно-енергетичне поле, яке вимагає окремих досліджень.
 
Індивідуальність – поєднання психологічних особливостей людини, котрі утворюють її своєрідність і неповторність, відмінність від інших людей.
 
Інтеграція каналів*еніоанатомія, цілковите структурне злиття менш щільних каналів зі щільнішими каналами, взаємні проникнення, локальні з’єднання декількох мікроканалів, різноваріантні анастомозні та синаптичні з’єднання різних видів каналів і мікроканалів до цілісної каналової структури.
 
Інтеграція тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, з’єднання і об’єднання тонкоматеріальних тіл до єдиного цілого; тонкоматеріальні тіла інтегруються голографічно за допомогою різних структурних з’єднань, взаємним проникненням структур і морфогенезом декількох тонкоматеріальних тіл на основі однієї і тієї ж інформаційно-енергетичної матерії.
 
Інтелект – це певний ступінь здатності людини розв’язувати завдання і проблеми відповідної складності.
 
Інформації тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, інформації, які виникають у тонкоматеріальних тілах; тонкоматеріальні тіла створюють інформації червоного, світлосяючого червоного, оранжевого, світлосяючого оранжевого, жовтого, зеленого, світлосяючого зеленого, блакитного, бірюзового, синього, бузкового, фіолетового, рожевого, білого, золотого, коричневого, рубінового та ін. діапазонів електромагнітного спектра; інформації окремих діапазонів вміщують в собі усі відомості про тонкоматеріальне тіло, від якого вони походять, а також про всі інші тонкоматеріальні тіла; випромінювані тонкоматеріальними тілами інформації створюють навколо тіл інформаційні поля, які вміщують в собі і передають інформації про всі тіла людини, про людину, її властивості, здібності та функціональні процеси до всіх об’єктів і матерій Всесвіту; випромінювані інформації беруть участь у створенні людського інформаційного поля Всесвіту.
 
Інформаційна деривація*еніопсихологія, довготривале позбавлення, довготривала ізоляція і відчуження людини від ідентичного їй інформаційного середовища й інформаційного забезпечення або від перебування в природному для неї інформаційному середовищі.
 
Інформаційна медицина*еніологія, методи, методології, засоби і технології запобігання хворобам, лікування, регенерації, реабілітації та рекондиції людини за допомогою інформаційно-енергетичних полів та інформаційно-енергетичних біоплазм відповідного інформаційно-енергетичного змісту.
 
Інформаційне благополуччя*еніоанатомія, відповідність інформаційного середовища інформаційним потребам, функціям і процесам тонкоматеріальних тіл; * еніопсихологія, відповідність інформаційного середовища інформаційним потребам людської психіки в усіх її аспектах.
 
Інформаційне полееніологія, сукупність інформацій та їх з’єднання у багаторівневу і багатошарову формоструктуру різнохарактерного інформаційного змісту, який постійно змінюється.
 
Інформаційне поле тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, тонкоматеріальні тіла, їх фізичні поля і сяйво.
 
Інформаційний вплив на людинуеніологія, людина перебуває під постійним впливом природного внутрішнього і зовнішнього середовищ; у процесі еволюції людство створило специфічні, цілеспрямовані, концентровані, інформаційні впливи виховання, навчання, розвитку і вдосконалення властивостей, особливостей, здібностей, функціональних можливостей і соціально-біотичних проявів людини; еволюційний розвиток людини неможливий без постійного інформаційного впливу; розрізняють зовнішній і внутрішній (біологічний) інформаційний впливи.
 
Інформаційно-енергетична біоплазма*еніоанатомія, сукупність інформацій, мікрочасток, енергій і світла усіх природних діапазонів електромагнітного спектра фізичного тіла, тонкоматеріальних тіл і їх з’єднань; у людини розрізняють інформаційно-енергетичні біоплазми червоного, світлосяючого червоного, оранжевого, світлосяючого оранжевого, жовтого, зеленого, світлосяючого зеленого, блакитного, бірюзового, синього, бузкового, фіолетового, рожевого, білого, золотого діапазонів електромагнітного спектра; їх взаємні з’єднання дають численну кількість кольорових комбінацій і функціональних можливостей життєвій інформаційно-енергетичній біоплазмі; у кожної людини інформаційно-енергетичний обсяг життєвої інформаційно-енергетичної біоплазми інший, неповторний та ідентичний особистості.
 
Інформаційно-енергетична біоплазма тонкоматеріальних тіл* еніоанатомія, сукупність інформації, мікрочасток, світла і енергії усіх тонкоматеріальних тіл і їх з’єднань; розрізняють індивідуально-універсальну життєву інформаційно-енергетичну біоплазму, індивідуальні специфічні життєві інформаційно-енергетичні біоплазми червоного, світлосяючого червоного, оранжевого, світлосяючого оранжевого, жовтого, зеленого, світлосяючого зеленого, блакитного, бірюзового, синього, бузкового, фіолетового, рожевого, білого, золотого діапазонів електромагнітного спектра та високоспецифічні життєві інформаційно-енергетичні біоплазми.
 
Інформаційно-енергетична взаємодія тіл людини*еніоанатомія, взаємодія інформацій, мікрочасток, енергій, світла, інформаційно-енергетичних субстанцій і біоплазм між тілами і тіл з інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища; взаємодія може відбуватися між усіма тілами або декількома тілами, всіх тіл або декількох тіл з окремими чи усіма інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища в одному, в декількох або в усіх діапазонах електромагнітного спектра; взаємодія відбувається лише при виконанні будь-якої функції або при інформаційно-енергетичному впливу на будь-який предмет зовнішнього середовища.
 
Інформаційно-енергетична діяльність тонкоматеріальних тіл людини*еніоанатомія, сукупність інформаційних процесів і взаємодіяльності тонкоматеріальних тіл, спрямована на забезпечення симбіозу з фізичним тілом, прояву людського життя, філогенетичного, онтогенетичного і еволюційного розвитку людини та її інформаційно-енергетичної єдності із зовнішнім середовищем, Землею, Всесвітом і божественно-духовним Буттям. Умовами успішного інформаційно-енергетичного функціонування тонкоматеріальних тіл є: притаманна людині індивідуальна чистота, відповідний характер інформаційного обсягу і збалансованість інформацій, мікрочасток, світла і енергії інформаційно-енергетичних матерій тонкоматеріальних тіл людського, земного, космічного і божественно-духовного походження з минулого, теперішнього і майбутнього часу.
 
Інформаційно-енергетична основа голографічної інтеграції тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, побудована сукупністю і з’єднанням інформацій, мікрочасток, енергій, світла, інформаційно-енергетичних субстанцій і біоплазм відповідних діапазонів електромагнітного спектра; інформаційно-енергетичні основи голографічних інтеграцій тонкоматеріальних тіл можна розділити на головні та додаткові; головні інформаційно-енергетичні основи складаються із ідентичних для тонкоматеріальних тіл червоних, світлосяючих червоних, оранжевих, світлосяючих оранжевих, жовтих, зелених, світлосяючих зелених, блакитних, бірюзових, синіх, бузкових, фіолетових, рожевих, білих і золотих інформаційно-енергетичних матерій; додаткові інформаційно-енергетичні основи складаються із неідентичних для тонкоматеріальних тіл срібних, малинових, рубінових, бронзових, коричневих, сірих, чорних та інших інформаційно-енергетичних матерій; всі вони утворюються тонкоматеріальними тілами при їх взаємодії з інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища для посилення чи послаблення окремих особливостей, властивостей і здібностей людини.
 
Інформаційно-енергетичний взаємообмін тіл людини*еніоанатомія, обмін інформацій, мікрочасток, енергій, світла, інформаційно-енергетичних субстанцій і біоплазм між тілами людини, між окремими структурами тіл людини, між тілами та інформаційно-енергетичними полями людей, тварин, природи, Землі, біосфери, ноосфери, Космосу, духовного Буття Бога, Ісуса Христа, Святого Духа, Божої Матері, антисвіту та ін; інформаційно-енергетичний взаємообмін може одночасно відбуватися між усіма тілами чи окремими тілами, усіма або кількома полями зовнішнього середовища в одному, декількох чи усіх властивих людині діапазонах електромагнітного спектра.
 
Інформаційно-енергетичний розвиток тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, сукупність морфологічних і функціональних інформаційно-енергетичних характеристик розвитку тонкоматеріальних тіл, їх універсальної, специфічних і високоспецифічних життєвих інформаційно-енергетичних біоплазм, які обумовлені внутрішніми і зовнішніми інформаційно-енергетичними факторами, співвідношенням інформацій, мікрочасток, світла, енергій, інформаційно-енергетичних субстанцій і біоплазм людського, земного, космічного, духовного, душевного і божественного походження з минулого, теперішнього і майбутнього часу та характером інформаційно-енергетичних полів навколишнього середовища; інформаційно-енергетичний розвиток тонкоматеріальних тіл обумовлює рівень фізичного розвитку людини та індивідуалізує з генетичною програмою її розвиток на основі причинно-наслідкової інформації.
 
Інформаційно-енергетичні функції*еніоанатомія, процеси, явища, дії, які відбуваються в інформаційних, енергетичних та інформаційно-енергетичних матеріях.
 
Кінцева частина мікроканалу*еніоанатомія, це “сліпий” кінець, покритий найтоншою фільтраційною оболонкою або розгалуження мікроканалів на декілька ультраканалів, які можуть ще розгалужуватися на субультраканали.
 
Класифікація мікроканалів*еніоанатомія, мікроканали розрізняють за такими ознаками:
– за структурою, яка утворює мікроканал: на оболонкові, чакрові, пелюсткові, сушумнові, мерудандові, ідові, пінгалові, правозіркові, лівозіркові, зіркові, меридіанові, вушні, очні, носові, ротові, зовнішньосіткові, внутрішньосіткові, змішані та ін;
– відповідно до структури на зовнішньоструктурні і внутрішньоструктурні; цих мікроканалів є стільки, скільки органів має фізичне тіло і скільки структур мають тонкоматеріальні тіла;
– за топографією: на мікроканали голови, спини, грудей, живота, верхніх кінцівок, нижніх кінцівок і внутрішніх органів;
– за напрямком проходженняна вхідні і вихідні; до вихідних належать: вихідні сушумнові, мерудандові, ідові, пінгалові, правозіркові, лівозіркові, меридіанові, чакрові, оболонкові, вушні, очні, носові, ротові, зовнішньосіткові, внутрішньосіткові та ін.; до вхідних належать вхідні сушумнові, мерудандові, ідові, пінгалові, правозіркові, лівозіркові, меридіанові, чакрові, оболонкові, вушні, очні, носові, ротові, зовнішньосіткові, внутрішньосіткові та ін.;
– за складом: на змішані, чакрово-оболонкові, чакрово-сушумнові, чакрово-ідові, чакрово-пінгалові, чакрово-меридіанові, чакрово-правозіркові, чакрово-лівозіркові, чакрово-оболонково-сушумнові, чакрово-сушумново-меридіанові, оболонково-чакрові, оболонково-сушумнові, оболонково-сушумново-ідово-меридіанові і численну кількість інших змішаних мікроканалів, які утворюються різними мікроканалами, що з’єднуються до одного мікроканалу;
– за з’єднанням структур: на міжчакрові, міжоболонкові, міжчакрово-оболонкові, міжчакрово-каналові, міжканалові, міжоболонково-каналові, міжструктурні, міжканалово-структурні, міжчакрово-структурні, міжоболонково-структурні та численну кількість інших міжструктурних мікроканалів;
– за величиною: на субультраканали, ультраканали, мікроканали, малі, середні і великі інформаційно-енергетичні канали;
– за довжиноюна короткі, середні і довгі;
– за будовоюна трубчасті і волокнисті:
– за кольором: на червоні, світлосяючі червоні, оранжеві, світлосяючі оранжеві, жовті, зелені, світлосяючі зелені, блакитні, бірюзові, сині, бузкові, фіолетові, рожеві, білі та золоті мікроканали;
– за складом кольорівна монохроматичні, біхроматичні, поліхроматичні і ахроматичні мікроканали;
– за компонентністюінформаційно-енергетичних матерій на монокомпонентні, бікомпонентні і полікомпонентні мікроканали;
– за діапазонами електромагнітного спектрана монодіапазонові, трьохдіапазонові та полідіапазонові;
– за частотою їх функціонуванняна моночастотні, трьохчастотні, полічастотні.
 
Класифікація тонкоматеріальних тіл людини*еніоанатомія, тонкоматеріальні тіла можна поділити за різними ознаками і класифікувати:
– за послідовністю утворенняна первинні і вторинні;
– за часом існування у Всесвітіна вічні та тимчасові;
– за кольоромна червоне, світлосяюче червоне, оранжеве, світлосяюче оранжеве, жовте, зелене, світлосяюче зелене, блакитне, бірюзове, синє, бузкове, фіолетове, рожеве, біле і золоте тонкоматеріальне тіла;
– за складом кольоруна монохроматичні, біхроматичні, поліхроматичні і ахроматичні;
– за компонентами інформаційно-енергетичних матерійна монокомпонентні, бікомпонентні і полікомпонентні; з основних бікомпонентних і полікомпонентних тонкоматеріальних тіл походять утворені від них вторинні (секундарні) компонентні тонкоматеріальні тіла;
– за щільністю інформаційно-енергетичних матерійна пропускаючі (проникаючі) і непропускаючі (непроникаючі); непропускаюче тонкоматеріальне тіло при проникненні через інше тонкоматеріальне тіло повторює його форму і структуру, і утворює ідентичне тонкоматеріальне тіло;
– за кількістю діапазонів електромагнітного спектрана монодіапазонові, тридіапазонові та полідіапазонові;
– за частотою функціонуванняна одночастотні, тричастотні і полічастотні;
– за інформаційно-енергетичним змістомна мономаргінальні, тримаргінальні і полімаргінальні; маргінальність тонкоматеріального тіла залежить від його розвитку; будь-яке тонкоматеріальне тіло, що досягло всебічного розвитку, набуває полімаргінальності тому, що у своєму діапазоні (чи своїх діапазонах) електромагнітного спектра здатне забезпечити інформаційно-енергетичний взаємообмін з більшістю інформаційно-енергетичних полів людей, тварин, природи, Землі, біосфери, ноосфери, Всесвіту, духовного буття Бога, Святого Духа, Ісуса Христа, Божої Матері і будь-яких об’єктів Всесвіту, що уможливлює розвиток властивостей і здібностей людини, у яких буде відображатися специфіка різних культур і буття.
 
Класифікація чакр*– еніоанатомія, чакри можна розрізняти за різними ознаками: за функціональним призначенням, участю у побудові інформаційно-енергетичних каналів і чакрових конусів, за місцем локалізації, орієнтацією у просторі, величиною діаметра відкритого основного чакрового конуса (див. чакра).
 
Класифікація чакрових конусів*еніоанатомія, чакрові конуси можна поділити за різними ознаками:
– за структуроюна монолітні і сегментні;
– за розміщеннямна внутрішні, середні і зовнішні;
– за функціональним призначеннямна основні, головні і додаткові;
– за кольоромна червоні, світлосяючі червоні, оранжеві, світлосяючі оранжеві, жовті, зелені, світлосяючі зелені, блакитні, бірюзові, сині, бузкові, фіолетові, рожеві, білі і золоті;
– за обсягом кольорівна монохроматичні, біхроматичні, поліхроматичні і ахроматичні;
– за компонентами інформаційно-енергетичних матерійна монокомпонентні, бікомпонентні і полікомпонентні;
– за частотою функціонуванняна моночастотні, тричастотні та полічастотні;
– за величиною діаметра відкритих основних чакрових конусівна великі, середні і малі та за іншими ознаками.
 
Конусові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені сегментними або монолітними чакровими конусами.
 
Лівий зірковий канал*еніоанатомія, інтегральна сукупність оболонкових інформаційно-енергетичних мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок лівої половини верхніх і нижніх полюсів тонкоматеріальних тіл, чакрових мікроканалів серцевої чакри, основних, життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр, оболонкових мікроканалів розгалужень відростків оболонок структур усіх тонкоматеріальних тіл, сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, правозіркових і меридіанових мікроканалів, внутрішньоканалових і зовнішньоканалових лівозіркових мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів, внутрішньоканалової лівозіркової сітки субультраканалів та їх з’єднання і структуризації до основи додаткової і власної каналових структур; лівий зірковий канал належить до великих каналів тонкоматеріальних тіл.
 
Лівозіркова семишарова структура*еніоанатомія, утворюється трьома шарами внутрішньої і трьома шарами зовнішньої оболонки відповідного тонкоматеріального тіла і одним шаром з вершин конусів передньої і задньої частин серцевої чакри; розрізняють червоно-фіолетову, світлосяючу червоно-фіолетову, оранжево-фіолетову, світлосяючу оранжево-фіолетову, жовто-фіолетову, зелено-фіолетову, світлосяючу зелено-фіолетову, блакитно-фіолетову, бірюзово-фіолетову, синьо-фіолетову, бузково-фіолетову, фіолетову, рожево-фіолетову, біло-фіолетову і золото-фіолетову семишарові структури; кожна семишарова структура має тріаду шарів.
 
Лівозіркова система каналів*еніоанатомія, сукупність лівого зіркового каналу, вихідних зовнішніх лівозіркових каналів, зовнішньоструктурної сітки субультраканалів, внутрішньоструктурних сіток субультраканалів, вхідних зовнішніх лівозіркових мікроканалів та їх з’єднань; у лівозірковій системі каналів розрізняють лівий зірковий канал, лівозірково-чакрову, лівозірково-оболонкову, лівозірково-сушумнову, лівозірково-мерудандову, лівозірково-ідову, лівозірково-пінгалову, лівозірково-правозіркову і лівозірково-меридіанові підсистеми (субсистеми) і ультрасубсистеми каналів.
 
Лівозіркові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені лівим зірковим каналом.
 
Локалізація(від лат. lokus – місцевий, місце); переміщення будь-чого на визначене місце; обмеження місця діяльності.
 
Локалізація біолокаційна*еніопсихологія, позначення місця знаходження якогось об’єкта чи інформаційно-енергетичного поля і визначення його характеристик за допомогою одночасно свідомо керованого біоенергетичного випромінюваннясканування, сприйняття і віддзеркалення випромінюваного інформаційно-енергетичного обсягу об’єкта та інформаційно-енергетичних полів.
 
Локація визначення місця  знаходження об’єкта за допомогою аналізу звуку, світла, електромагнітного випромінювання, що відбивається від об’єкта чи випромінюється з нього.
 
Людина“людина є дух, що стався тілом” (Ісус Христос, Євангеліє епохи Водолія).
 
Людина будь-яка особа, людська істота як об’єктивна реальністьособистість, наділена свідомістю, розумовими здібностями і артикуляційною мовою як прояв вищих інтелектуальних і моральних властивостей; живе у суспільстві; взаємини між окремими особами і групами людей є основою історії і розвитку культури; людина в своєму розвитку пройшла стадії гомінізації і сапієнтації і буде продовжувати розвиватися в майбутньому; онтогенетичний розвиток людини відбувається так само, як і в інших видів ссавців; ембріональний розвиток триває майже 280 днів і ділиться на десять сидеричних місяців по 28 днів; наприкінці 2-го місяця вже можна відрізнити людський зародок від інших ссавців, а наприкінці 3-го місяця можна визначити стать за зовнішніми геніталіями; постнатальний період людини ділиться на стадії: дитинство, пубертатний період, зрілість і старість; людинаце єдине творіння природи, яка є самостійним джерелом психічного, польового і хвильового аспектів матерії (проф. Д. В. Кандиба); вияв космічної свідомості є важливою і невід’ємною складовою земного життя і суспільства; людина є відкрита, соціально-інтегрована, саморегульована біосистема.
 
Людиназ точки зору космоеніопсихологіїце складна, відкрита, не одностороння, інформаційно-енергетична, багаторівнева системаМікрокосмос, в якому відображається Всесвіт; крім нульового клітинного рівня свідомості (органів і систем людини) і 01 біоенергетичного рівня, досліджуваного біологією, анатомією та фізіологією, існує 10 основних і 5 проміжних рівнів свідомості (EIUS); ці рівні керуються апаратом мислення (нашим “Я”), яке відповідає 7-му основному рівню свідомості; EIUSце наші тонкоматеріальні тіла, які складаються з двох основних блоківаурального і душевно-духовного (акад. А. Ігнатенко).
 
Людина*багаторівнева, біотично-фізична інформаційно-енергетична космічно-земна голограма, створена сукупністю органічних, неорганічних, інформаційних, енергетичних, біоплазматичних, душевних, духовних і божественних матерій минулого, сучасного і майбутнього часу, сформованих і структурованих у фізичне тіло, червоне, світлосяюче червоне, оранжеве, світлосяюче оранжеве, жовте, зелене, світлосяюче зелене, блакитне, бірюзове, синє, бузкове, фіолетове, рожеве, біле і золоте тонкоматеріальні тіла, які обумовлюють біологічні, соціальні, псі-феноменальні, психічні, інтелектуальні, ментальні, емоційні, моральні, етичні, естетичні, душевні, духовні, божественні властивості людського, земного, космічного, духовного і божественного походження з минулого, сучасного і майбутнього людини; це пояснення може розширити пізнання того, що означає людина.
 
Людська психіка – це багаторівневе й багатосистемне, але цілісне й самостійне суще утворення, яке одночасно існує в індивіді й поза ним, поєднує різне психічне минулого і теперішнього та відображає зовнішній світ попередній розвиток людства, етносу й нації; утримує й відтворює внутрішній світ суб’єкта психіки; гармонізує та упорядковує смисл його життєдіяльності; розоб’єктивує внутрішнє психічне у зовнішнє й об’єктивізує зовнішнє психічне у внутрішнє.
 
Малі інформаційно-енергетичні канали*еніоанатомія, канали, що мають значно меншу кількість різних мікроканалів, ніж середні канали, з’єднаних у змішані мікроканали із формуванням ультра- і субультрасистем інформаційно-енергетичних мікроканалів з можливістю утворення високоспецифічних життєвих інформаційно-енергетичних біоплазм і інформаційно-енергетичного забезпечення окремих органів, їх структурно-функціональних одиниць, тканин і клітин; до малих каналів належать різноваріантні міжчакрові, міжоболонкові, міжканалові, міжструктурні, чакрово-структурні, оболонково-структурні, каналово-структурні і численна кількість інших змішаних мікроканалів.
 
Маніпуровий анастомозний вузол з’єднання*еніоанатомія, це сукупність окремих сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, оболонкових мікроканалів, чакрових мікроканалів маніпури чакри, пупкової чакри, чакр сур’ї, манас, печінки, шлунка, селезінки, функціонально забезпечувальних чакр живота, мікроканалів лівого зіркового каналу, правого зіркового каналу, всіх меридіанів та їх різноваріантних з’єднань.
 
Меридіан*еніоанатомія, сукупність оболонкових мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх оболонок внутрішніх відділів усіх тонкоматеріальних тіл, окремих чакрових, сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, правозіркових, лівозіркових і меридіанових мікроканалів, їх з’єднань та структуризації до основи, додаткової і власної меридіанової структури.
 
Меридіанова система каналів*еніоанатомія, сукупність усіх меридіанів, вихідних зовнішніх меридіанових мікроканалів, мікроканалів з внутрішніх відгалужень внутрішньомеридіанових мікроканалів, зовнішньоструктурні сітки субультраканалів, внутрішньоструктурних сіток субультраканалів, вхідних зовнішньомеридіанових  мікроканалів та їх з’єднань; меридіанова система каналів складається з 12-ти симетричних пар меридіанів, 2-ох непарних меридіанів, 12-ти парних м’язово-сухожильних меридіанів та їх автономних систем інформаційно-енергетичних мікроканалів; кожен із 12-ти симетричних пар меридіанів утворює одну автономну систему мікроканалів, в якій розрізняються три підсистеми (субсистеми мікроканалів: меридіанова субсистема мікроканалів симетричної пари меридіанів, меридіанова підсистема мікроканалів лівого меридіана і меридіанова субсистема мікроканалів правого меридіана), які в свою чергу діляться на ультрасубсистеми мікроканалів; розрізняють меридіаново-сушумнову, меридіаново-мерудандову, меридіаново-ідову, меридіаново-пінгалову, меридіаново-правозіркову, меридіаново-лівозіркову, меридіаново-чакрову і меридіаново-оболонкову системи мікроканалів, які діляться на субсистеми і ультрасубсистеми мікроканалів.
 
Меридіанові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені меридіанами; скільки є меридіанів, стільки ж розрізняють однойменних меридіанових мікроканалів.
 
Меруданда*еніоанатомія, сукупність однакового співвідношення мікроканалів інь та янь розгалужень від вершин чакрових конусів передньої і задньої частин медулярної чакри, мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, окремих мікроканалів розгалужень від вершин основних, життєво важливих та декількох тисяч функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалів відростків оболонок окремих тонкоматеріальних структур, окремих вихідних ідових, пінгалових, сушумнових, зіркових і меридіанових мікроканалів, внутрішньомерудандових мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів та їх з’єднання і структуризації до основи, додаткової і власної каналових структур меруданди; меруданда належить до великих інформаційно-енергетичних каналів тонкоматеріальних тіл.
 
Мерудандова (ідова, пінгалова) тріада*еніоанатомія, утворюється трьома шарами та їх з’єднаннями; внутрішній шар утворюється розгалуженням вершини одного чакрового конуса передньої і задньої частини медулярної чакри, середній шарвідростками внутрішньої оболонки внутрішнього відділу відповідного тонкоматеріального тіла, а зовнішній шар утворюється розгалуженням відростків зовнішньої оболонки цього ж тонкоматеріального тіла; тріада постає як автономна структурно-функціональна одиниця основи меруданди (іди, пінгали).
 
Мерудандова система каналів*еніоанатомія, сукупність меруданди, вихідних зовнішньомерудандових мікроканалів, зовнішньоструктурної сітки субультраканалів, внутрішньоструктурних сіток субультраканалів, вхідних зовнішньомерудандових мікроканалів та їх з’єднань; мерудандова система каналів утворюється однаковим співвідношенням мікроканалів інь та янь; у мерудандовій системі каналів розрізняють мерудандово-чакрову, мерудандово-оболонкову, мерудандово-сушумнову, мерудандово-ідову, мерудандово-пінгалову, мерудандово-правозіркову, мерудандово-лівозіркову і мерудандово-меридіанові підсистеми (субсистеми) і ультрасубсистеми каналів.
 
Мерудандові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені мерудандою.
 
Мерудандово-ідово-пінгалова система каналів*еніоанатомія, сукупність меруданди, іди, пінгали, міжмікроканалових мерудандово-ідово-пінгалових, мерудандово-ідових, мерудандово-пінгалових та ідово-пінгалових з’єднань; у мерудандово-ідово-пінгаловій системі розрізняють автономні мерудандові, ідові та пінгалові системи каналів.
 
Мікроканал (інформаційно-енергетичний мікроканал)*еніоанатомія, структурний рівень, що забезпечує функціональну самостійність; є найелементарнішою автономною структурно-функціональною одиницею; являється основою у створенні системи інформаційно-енергетичних каналів; при з’єднанні і злитті мікроканалів утворюються однорідні і змішані канали більшого діаметру, малі, середні і великі канали, каналові системи, окремі структурно-функціональні каналові утворення, а при їх розділенні і розгалуженні виникають ультраканали і субультраканали: кожен мікроканал має три частинипочаткову, середню (провідну) і кінцеву; мікроканали утворюють всі структури системи інформаційно-енергетичних каналів і забезпечують їх функціонування в усіх діапазонах електромагнітного спектра тонкоматеріальних тіл та інформаційно-енергетичних полів Буття; будь-яка функція будь-якого тіла повноцінно проявляється при нормальному функціонуванні мікроканалів; функціонування мікроканалів є основою повноцінного функціонування тонкоматеріальних тіл; мікроканали забезпечують необмежену варіативність внутрішньої архітектоніки каналових утворень, міжструктурних з’єднань, проведення, накопичення і розподіл інформацій, мікрочасток, світла, енергій, інформаційно-енергетичних субстанцій і біоплазм між тілами, структурами і функціями.
 
Морфогенетичне полееніологія, поле, яке містить інформації та енергії морфогенетичних процесів живих організмів.
 
Муладхаровий анастомозний вузол з’єднання*еніоанатомія, це сукупність окремих сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, оболонкових мікроканалів, чакрових мікроканалів муладхари чакри, генітальних чакр, кульшових чакр, функціонально забезпечувальних чакр, чакр малого таза, мікроканалів лівого зіркового каналу, правого зіркового каналу, всіх меридіанів (в більшій мірі меридіанів, розміщених на нижніх кінцівках) та їх різноваріантних з’єднань.
 
Надсвідомість*еніопсихологія, філогенетична і онтогенетична інформація психіки людини, яка знаходиться в індивідуальному інформаційно-енергетичному полі, сімейному інформаційно-енергетичному полі та частково в чакрах вічних тонкоматеріальних тіл, зберігає індивідуальність та ідентичність психіки, яка виникає при взаємодії людини із внутрішнім і зовнішнім середовищем.
 
Науково-езотерична еніологія*еніологія, спосіб пізнавання буття у єдності інформації, енергії і матерії; основа науково-езотеричної еніології полягає у надчутливому сприйманні буття (макрокосмосу, мікрокосмосу) посередництвом біолокації, екстрасенсорики, а також позасмислової інформаційно-енергетичної і духовної чутливості людини; головні відомості отримують внаслідок науково-езотеричного еніологічного експерименту, статистично-достовірної інформації і незаперечного висновку.
 
Несвідомість*еніопсихологія, сукупність інформацій психічних явищ, актів і станів, яка знаходиться в зовнішніх відділах тонкоматеріальних тіл і не усвідомлюється індивідом.
 
Ноосфера антропосфера, у філософіїсфера взаємодії природи і суспільства, де розумова людська діяльність стала вирішальним фактором розвитку; оболонка Землі, у якій проявляється вплив людини на структуру і хімічний склад біосфери; за В. І. Вернадським це сукупність всіх біологічних об’єктів, індивідуальних лептонних електромагнітних ейдосів і випромінювані біологічними об’єктами прості лептонні електромагнітні ейдоси, що знаходяться у земному і навколоземному просторі; ноосфера творить протилежність геосфери, тобто неживого світу, і біосфери як живого світу.
 
Об’єктивна реальність*наявність електромагнітних полів у космічному часопросторі; існування об’єктивної реальності не залежить від свідомості людини, але свідомість людини і об’єктивна реальність можуть змінювати свої характеристики тому, що перебувають у процесі постійного інформаційно-енергетичного взаємообміну.
 
Оболонкові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворюються оболонками тонкоматеріальних тіл та оболонками їх структур.
 
Оператор біолокаціїеніологія, фахівець, що володіє біолокаційним методом і засвідчує на практиці статистично достовірні результати в оцінці характеристик різноманітних об’єктів і предметів.
Основа лівого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх оболонок внутрішніх відділів і зовнішніх оболонок зовнішніх відділів верхніх і нижніх лівих половин полюсів усіх тонкоматеріальних тіл, розгалужень вершин 15-ти чакрових конусів передньої і задньої частин серцевої чакри (чакри Душі, чакри Божої Матері), розгалужень відростків внутрішньої оболонки внутрішніх відділів і зовнішньої оболонки зовнішніх відділів тонкоматеріальних тіл, що обгортають конуси серцевої чакри та їх з’єднання; оболонкові і чакрові розгалуження формуються у 105-ть каналових шарів, які розділяються на 15-ть чакрових шарів серцевої чакри, 45-ть шарів внутрішніх оболонок і 45-ть шарів зовнішніх оболонок тонкоматеріальних тіл; каналові шари з’єднуються між собою і структуруються до 15-ти семишарових каналових структур.
 
Основа меридіана*еніоанатомія, сукупність мікроканалів відростків внутрішніх оболонок внутрішніх відділів усіх тонкоматеріальних тіл від локалізації початкових біологічно активних точок меридіана, окремих мікроканалів розгалужень вершин чакрових конусів відповідних основних, життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр, окремих вихідних зовнішніх мікроканалів сушумни, меруданди, іди, пінгали, правого зіркового каналу, лівого зіркового каналу, відповідних меридіанів, усіх варіантів їх структуризації і з’єднань у багатошаровий каналовий пучок; до основи будь-якого меридіана належать каналові шари, пучки, окремі оболонкові мікроканали, окремі чакрові мікроканали відповідних чакр, окремі вихідні зовнішні сушумнові, мерудандові, ідові, пінгалові, правозіркові і лівозіркові мікроканали, окремі вихідні зовнішні мікроканали відповідних меридіанів, оболонково-чакрові, оболонково-сушумнові, оболонково-мерудандові, оболонково-ідові, оболонково-пінгалові, оболонково-правозіркові, оболонково-лівозіркові, оболонково-меридіанові і змішані мікроканали, внутрішньомеридіанові кінцеві ультраканали, субультраканали і різні міжмікроканалові з’єднання; каналові утворення основи є структурно і функціонально автономні; всі мікроканалові основи меридіана спрямовуються від початкової до кінцевої біологічно активної точки та кінцевих розділень меридіана.
 
Основа меруданди (іди, пінгали)*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалів розгалужень від вершин чакрових конусів передньої і задньої частин медулярної чакри, мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл та їх з’єднань; основа складається із 45-ти кольорових шарів, структурованих до 15-ти тріад.
 
Основа правого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалових розгалужень відростків внутрішніх оболонок внутрішніх відділів і зовнішніх оболонок зовнішніх відділів верхніх і нижніх правих половин полюсів усіх тонкоматеріальних тіл, розгалужень вершин усіх 13-ти чакрових конусів передньої і задньої частин чакри антисвіту (якщо чакра антисвіту трансформується до чакри Землі, то розгалужень 15-ти вершин чакрових конусів), розгалужень відростків внутрішніх оболонок внутрішніх відділів тонкоматеріальних тіл, що обгортають чакрові конуси чакри антисвіту та їх з’єднання; оболонкові і чакрові розгалуження формуються у 99-ть каналових шарів, які розділяються на 13-ть чакрових шарів чакри антисвіту, 43-и шари внутрішніх оболонок і 43-и шари зовнішніх оболонок тонкоматеріальних тіл; каналові шари з’єднуються між собою і структуруються до 13-ти семишарових каналових структур і до 2-х чотиришарових каналових структур.
 
Основа сушумни*еніоанатомія, утворюється сукупністю мікроканалів з розгалужень вершин чакрових конусів основних чакр, мікроканалів з розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок тонкоматеріальних тіл, їх з’єднань; зовнішні і внутрішні оболонки повністю огортають чакрові конуси; основу сушумни складають 495 кольорових шарів, структурованих до 165 сушумнових тріад.
 
Підсвідомість*еніопсихологія, це інформація людської психіки, яка створена свідомою психічною діяльність упродовж життя, знаходиться у внутрішніх відділах тонкоматеріальних тіл і незалежно від свідомості людини автоматично впливає на її психіку та обумовлює характер психічних процесів, функцій й проявів.
 
Пінгала*еніоанатомія, сукупність більшого співвідношення мікроканалів янь ніж інь, розгалужень від вершин чакрових конусів передньої і зад­ньої частин медулярної чакри, мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, окремих мікроканалів з розгалужень вершин чакрових конусів основних, життєво важливих та декількох тисяч функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалів відростків оболонок окремих тонкоматеріальних структур, окремих вихідних мерудандових, ідових, сушумнових, зіркових і меридіанових мікроканалів, внутрішніх пінгалових мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів та їх з’єднань і структуризації до основи, додаткової і власної каналових структур; пінгала належить до великих інформаційно-енергетичних каналів тонкоматеріальних тіл.
 
Пінгалова система каналів*еніоанатомія, сукупність пінгали, вихідних зовнішньопінгалових мікроканалів, зовнішньоструктурної сітки субультраканалів, внутрішньоструктурних сіток субультраканалів, вхідних зовнішньопінгалових мікроканалів та їх з’єднань; пінгалова система каналів утворюється більшим співвідношенням мікроканалів янь ніж інь; у пінгаловій системі каналів розрізняють пінгалово-чакрову, пінгалово-оболонкову, пінгалово-сушумнову, пінгалово-мерудандову, пінгалово-ідову, пінгалово-правозіркову, пінгалово-лівозіркову і пінгалово-меридіанові підсистеми (субсистеми) і ультрасубсистеми каналів.
 
Пінгалові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені пінгалою.
 
Позатілесна проекція*еніоанатомія, перебування жовтого тонкоматеріального тіла в навколишньому просторі або його переміщення в космічному часопросторі; від’єднання астрального (жовтого) тонкоматеріального тіла від фізичного та інших тонкоматеріальних тіл із збереженням його з’єднання за допомогою срібного інформаційно-енергетичного каналу для постійного взаємообміну між тонкоматеріальними тілами людини і середовищем його перебування; при цьому астральне тіло може вступати до космічного часопростору, до середини будь-якої матерії, будь-якого предмета і об’єкта; під час позатілесної проекції людина може пізнати віддалений Всесвіт, внутрішню структуру матерії, предметів, об’єктів і біологічної матерії (людей, тварин, рослин та ін.); астральне тіло не може наближатися до Сонця, до атомної енергії, високо теплової плазми, чорних дір Всесвіту.
 
Початкова частина мікроканалу*еніоанатомія, є кінцевим діленням, галуженням, відгалуженням і відростками структур, які утворюють мікроканали, або злиття і анастомозне з’єднання ультраканалів, субультраканалів, що й утворює початок мікроканалу.
 
Правий зірковий канал*еніоанатомія, інтегральна сукупність оболонкових інформаційно-енергетичних мікроканалів розгалужень відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок правої половини верхніх і нижніх полюсів тонкоматеріальних тіл, чакрових мікроканалів чакри Землі (антисвіту), основних, життєво важливих і функціонально забезпечувальних чакр, оболонкових мікроканалів розгалужень відростків оболонок структур усіх тонкоматеріальних тіл, сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, лівозіркових і меридіанових мікроканалів, внутрішньоканалових та зовнішньоканалових правозіркових мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів, внутрішньоканалової правозіркової сітки субультраканалів, їх з’єднання та структуризації до основи, додаткової і власної каналових структур; правий зірковий канал належить до великих каналів тонкоматеріальних тіл.
 
Правозіркова семишарова структура*еніоанатомія, утворюється трьома шарами внутрішньої, трьома шарами зовнішньої оболонки відповідного тонкоматеріального тіла і одним шаром з вершин конусів передньої і задньої частин чакри антисвіту; розрізняють червоно-коричневу, світлосяючу червоно-коричневу, оранжево-коричневу, світлосяючу оранжево-коричневу, жовто-коричневу, зелено-коричневу, світлосяючу зелено-коричневу, блакитно-коричневу, бірюзово-коричневу, синьо-коричневу, бузково-коричневу, фіолетово-коричневу і рожево-коричневу семишарові каналові структури; кожна семишарова структура має тріаду шарів.
 
Правозіркова система каналів *еніоанатомія, сукупність правого зіркового каналу, вихідних зовнішніх правозіркових мікроканалів, зовнішньоструктурної сітки субультраканалів, внутрішньоструктурних сіток субультраканалів, вхідних правозіркових мікроканалів та їх з’єднань; у правозірковій системі каналів розрізняють правий зірковий канал, правозірково-чакрову, правозірково-оболонкову, правозірково-сушумнову, правозірково-мерудандову, правозірково-ідову, правозірково-пінгалову, правозірково-лівозіркову, правозірково-меридіанові підсистеми (субсистеми) і ультрасубсистеми каналів.
 
Правозіркова чотиришарова каналова структура *еніоанатомія, утворюється двома шарами внутрішньої і двома шарами зовнішньої оболонок білого і золотого тонкоматеріальних тіл; розрізняють білу і золоту чотиришарову каналові структури; чотиришарові структури білого і золотого тонкоматеріальних тіл з допомогою своїх мікроканалів діють у межах правого зіркового каналу на усі тонкоматеріальні тіла тільки в одному напрямкувід білого і золотого тонкоматеріальних тіл до мікроканалів чакри антисвіту.
 
Правозіркові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені правим зірковим каналом.
 
Психіка інформаційно-енергетична*еніопсихологія, психіка, яка відображає інтегральний і, одночасно, інформаційно-енергетичний вплив інформаційно-енергетичних полів зовнішнього середовища і тонкоматеріальних тіл на психічні прояви людини (див. еніопсихологія).
 
Психічне – це те, що містить психоенергію будь-якої полярності і може взаємодіяти з людською психікою та іншим психічним.
 
Психічне поле Землі*еніопсихологія, інтегральна сукупність усіх психічних полів та інформації про психічну діяльність всіх живих об’єктів з минулого і теперішнього; психічне поле Землі поділяється на психічне поле людства і психічне поле всіх інших живих істот; психічне поле людства містить індивідуальні психічні поля кожної людини, сім’ї, соціальних і фахових груп, сіл, міст, країн, держав та ін.; психічне поле інших живих істот поділяється на індивідуальні психічні поля окремих тварин, груп тварин і видів тварин; людина свідомо і несвідомо конденсує і трансмутує психічну енергію універсального психічного поля Всесвіту і творить індивідуальну інтегральну інформаційну психічну енергію та разом з іншими біологічними об’єктами створює психічне поле Землі.
 
Психічне поле тонкоматеріальних тіл людини*еніопсихологія, інтегральна сукупність інформацій, мікрочасток, енергій, світла, інформаційно-енергетичних біоплазм тонкоматеріальних тіл, які відображають обсяг інформаційно-енергетичних психічних процесів і психічної діяльності; сукупність психічних полів усіх тонкоматеріальних тіл та їх з’єднань; кожне тонкоматеріальне тіло в окремому діапазоні електромагнітного спектра творить психічне поле; розрізняють психічні поля червоного, світлосяючого червоного, оранжевого, світлосяючого оранжевого, жовтого, зеленого, світлосяючого зеленого, блакитного, бірюзового, синього, фіолетового, рожевого, білого і золотого діапазонів електромагнітного спектра; основою і суттю кожного з цих полів є окреме тонкоматеріальне тіло, створене на основі не лише одного тонкоматеріального тіла, але декількох тонкоматеріальних тіл, які мають ідентично функціонуючі діапазони електромагнітного спектра; психічні поля тонкоматеріальних тіл обумовлюють психічну діяльність людини, є первинними з позиції психічних полів фізичного тіла; психічні процеси і психічна діяльність спочатку формуються у психічних полях тонкоматеріальних тіл, а потім ідентично проявляються у психічних полях фізичного тіла і практично реалізуються; психічні поля тонкоматеріальних тіл є інформаційно-енергетично обумовлені, взаємно обмінюються інформаціями і енергіями між собою і фізичними інформаційно-енергетичними полями зовнішнього середовища; у психічних полях тонкоматеріальних тіл інформаційно-енергетично віддзеркалюються всі структурно-функціональні і психофізіологічні стани, процеси і функції організму, фізичного тіла і всіх тонкоматеріальних тіл; із психічного поля тонкоматеріального тіла у зовнішнє середовище постійно випромінюються інформації, мікрочастки, енергії, світло, інформаційно-енергетичні біоплазми.
 
Психологія – наука про психіку як єдність свідомого і несвідомого, зовнішнього і внутрішнього психічного у взаємодії людини зі світом.
 
Психометріяеніопсихологія (з грецьк. рsycheдихання, душа і metronрозмір, міра, прилад для вимірювання), при психометрії зчитуються не думки чи зміст пам’яті, як це відбувається при телепатії, але інформації про виникнення, розвиток та існування матерій, що нагромаджуються в електронах матерії у вигляді різноманітних ротуючих імпульсів віртуальних фотонів; під час психометрії відбувається паранормальне перенесення інформації між матерією і людиною за допомогою спін-модульованого просторово-енергетичного випромінювання, а не з допомогою амплітудно-модульованого випромінювання, як при телепатії; пам’ять предметів (здатність речей запам’ятати живу особу за відбитками, слідами, запахом тіла чи температурою й ін.); ознайомлення з настроєм людини, з її почуттями та інтелектуальним станом через предмет, який їй належить чи знаходиться поруч (Роберт Токует).
 
Психотронікаміжгалузеве наукове дослідження взаємодії між живими організмами, їх внутрішнім і зовнішнім середовищем і енергетичними процесами, які супроводжують їх прояв; психотроніка визнає єдність матерії, енергії і свідомості; інтегроване вивчення цих внутрішніх зв’язків допомагає по-новому зрозуміти енергетичні властивості людини та інших живих організмів, життєвих процесів і матерії загалом (Зденєк Рейдак).
 
Псі-феноменальне баченняеніоанатомія, реакція паличок і колбочок жовтої плями сітківки ока на імпульс кванту інформаційно-енергетичних полів із надзвичайно малою енергією, нейронним збудженням і віддзеркаленням імпульсу зоровим центром півкуль головного мозку, або безпосередньо зоровим центром півкуль головного мозку.
 
Псі-феномениеніопсихологія, назва паранормальних явищ.
 
Псі-феномени*еніопсихологія, належать до психічної діяльності людини; проявляються лише у всебічно, гармонійно, душевно, духовно і божественно розвинутих людей; до псі-феноменів належать: сенсибільність (чутливість), що виходить за межі фізіологічних можливостей органів чуття, телепатія, радіестезія, психометрія, телеметрія, регресія, яснобачення, телекінез, левітація, позатілесна проекція, матеріалізація, телепортація та ін.; найбільше значення для людини має цілительство; псі-феноменце прояв Божих властивостей, якими є обдарована людина, вони розвиваються у філогенезі, але не завжди проявляються в онтогенезі; їх прояв свідчить про прогресивніший філогенетичний розвиток людини; механізм їх виникнення і прояву невідомий; невідомі також інформаційно-енергетичні матерії, на основі яких вони виникають і проявляються; псі-феномени можна розвивати спеціальними методами розвитку тонкоматеріальних тіл, вихованням і навчанням людини.
 
Радіестезіяеніологія, (від лат. radiusджерело і грець. аіsthesіaчутливість), здатність позасмислового сприйняття космоенергетичної інформації навколишнього світу і передача інформації посередництвом руху маятника, біотензорів, рамок, вербового прутика; лікувальний метод, що застосовує принципи біотензорів, рамок, маятника з метою діагностування і лікування; радіестезія ділиться на ментальну і фізичну (див. біолокація).
 
Свадхістхановий анастомозний вузол з’єднання *еніоанатомія, це сукупність окремих сушумнових, мерудандових, ідових, пінгалових, оболонкових мікроканалів, чакрових мікроканалів свадхістхани чакри, генітальних чакр, кульшових чакр, функціонально забезпечувальних чакр низу живота, таза, мікроканалів лівого зіркового каналу, правого зіркового каналу, всіх меридіанів (здебільшого меридіанів, розміщених на нижніх кінцівках) та їх різноваріантних з’єднань.
 
Свідомість – є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов’язку тощо. А також створення до них свого ставлення.
 
Свідомість*еніопсихологія, є високоспецифічна інформація кори півкуль кінцевого мозку, яка уможливлює інформаційне відображення внутрішнього і зовнішнього середовища, їх оцінку та необхідне цілеспрямоване перетворення.
 
Середні інформаційно-енергетичні канали*еніоанатомія, канали, що мають меншу кількість різного виду мікроканалів, ніж великі мікроканали, з’єднані та скомпоновані до основи, додаткових і власних каналових структур каналів, із формуванням автономних ультра- і субультрасистеми інформаційно-енергетичних каналів, з можливістю ними утворювати індивідуально-універсальні життєві інформаційно-енергетичні біоплазми, специфічні життєві інформаційно-енергетичні біоплазми та інформаційно-енергетичне забезпечення органів і систем організму; до середніх каналів належать 12 парних меридіанів: легень, товстої кишки, шлунка, селезінкипідшлункової залози, серця, тонкої кишки, сечового міхура, нирок, перикарда, трьох обігрівачів, жовчного міхура, печінки, двох непарних меридіанівзаднього і переднього середніх і 12-ти парних м’язово-сухожильних меридіанів, які утворюють автономну меридіанову інформаційно-енергетичну систему каналів; до них також належать очні, вушні, носові, ротові та багато інших каналів.
 
Середня (провідна) частина мікроканалу*еніоанатомія, являє собою мікротрубки або мікроволокна довжиною від декількох міліметрів до двох і більше метрів.
 
Симетрична пара меридіанів*еніоанатомія, з’єднання правого і лівого меридіанів; розрізняють симетричну пару меридіанів легень, товстої кишки, шлунка, селезінкипідшлункової залози, серця, тонкої кишки, сечового міхура, нирок, перикарда, трьох обігрівачів, жовчного міхура і печінки.
 
Синестезія відчуттів – це виникнення відчуттів під впливом подразника одного аналізатора, які характерні для іншого аналізатора.
 
Система інформаційно-енергетичних каналів тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, сукупність всіх інформаційно-енергетичних каналів, мікроканалів та їх з’єднань; у системі каналів розпізнають автономні, багаторівневі, високоінтегральні і структурно-функціональні самозабезпечуючі сушумнову, мерудандову, ідову, пінгалову, зіркову, меридіанову, чакрову і оболонкову системи каналів.
 
Сітка субультраканалів* еніоанатомія, сукупність ультраканалів і субультраканалів майже всіх мікроканалів та їх анастомозних з’єднань; сітка субультраканалів є інтегральною цілісною структурою, в якій виділяють зовнішньоструктурну, внутрішньоструктурні та внутрішньоканалові сітки субультраканалів; до внутрішньоканалових сіток субультраканалів належать внутрішньосушумнова, внутрішньомерудандова, внутрішньоідова, внутрішньопінгалова, внутрішньолівозіркова, внутрішньоправозіркова, внутрішньомеридіанові та інші сітки субультраканалів; внутрішньоструктурних сіток субультраканалів є стільки, скільки структур тонкоматеріальних тіл і органів фізичного тіла; зовнішньоструктурна сітка субультраканалів лежить між структурами тонкоматеріальних тіл, між органами фізичного тіла, розміщується на їх оболонках, обгортає їх і проникає до їх внутрішнього простору з поступовим переходом у внутрішньоструктурні сітки субультраканалів; сітки субультраканалів найбільш інтегровані каналові структури системи каналів, які є інтеграторами усіх каналів.
 
Соногений потенціал – це психоенергетичний потенціал особистості. Який спрямовується як похідний від багатства її внутрішнього світу, широти соціального і духовного просторів, накопичення досвіду, досягнень власного благополуччя та прямо пропорціонально впливає на її психічне здоров’я а також засобів, які дозволяють його підтримувати.
 
Сприйняття інформації*еніологія, всі види матерії здатні сприймати інформації; людина як найвища форма життя сприймає інформації індивідуально; сприйняття залежить від філогенетичного, онтогенетичного і еволюційного розвитку людини, її фізичного тіла, тонкоматеріальних тіл, функціональних можливостей, властивостей, здібностей, соціального стану, рівня освіти, духовності, інтелекту, культури, моральності, етики, естетики, фахової підготовки, віку, статі, характеру довкілля, звичок, життєвого досвіду, емоційного стану, генетичної та фізіологічної суті, технічного забезпечення й ін.
 
Структура тонкоматеріальних тіл людини*еніоанатомія, усі тонкоматеріальні тіла мають внутрішні та зовнішні відділи з ідентичними та відмінними структурами і функціями; внутрішні відділи розташовані в об’ємі фізичного тіла, яке анатомо-морфологічно подібне до інтегральної голограми внутрішніх відділів тонкоматеріальних тіл; зовнішні відділи тонкоматеріальних тіл розміщуються навколо фізичного тіла в обов’язковому порядку; зовнішні відділи одних тонкоматеріальних тіл є флюїдні, других – частково структурованими, а третіх – повністю структурованими; повністю структуровані зовнішні відділи є структурно ідентичні з фізичним тілом; зовнішні відділи тонкоматеріальних мають різну форму, морфологію і функціонують в різних інформаційно-енергетичних умовах; тонкоматеріальні тіла є первинними відносно фізичного тіла, яке є вторинним; морфогенез фізичного тіла здійснюється за матрицею інтегральної голограми внутрішніх відділів тонкоматеріальних тіл; у людини фізичне тіло перший раз структурно представлено у внутрішніх відділах червоного, світлосяючого червоного, оранжевого, світлосяючого оранжевого, жовтого, зеленого, світлосяючого зеленого тонкоматеріальних тіл, а другий раз у зовнішніх відділах блакитного, бірюзового, синього, бузкового, фіолетового, рожевого, білого і золотого тонкоматеріальних тіл; у частково структурованих зовнішніх відділах жовтого, зеленого і світлосяючого зеленого тонкоматеріальних тіл знаходиться структура нервової системи і органів чуття фізичного тіла; якщо взяти до уваги компонентність і щільність тонкоматеріальних тіл, то формоструктура фізичного тіла у внутрішніх відділах тонкоматеріальних тіл повторюється 177 разів, а у зовнішніх відділах 141 раз; отже, цілком фізичне тіло у тонкоматеріальних тілах повторюється 318 разів, нервова система і органи чуття фізичного тіла340 разів, що свідчить про домінуюче значення інформацій у розвитку людини.
 
Субмікромембрани фільтраційної мембрани біологічно активної точки*еніоанатомія, це мембрани “сліпих” вільних кінців окремих мікроканалів, ультраканалів і субультраканалів.
 
Субультраканали*еніоанатомія, утворюються розділенням ультраканалів і є кінцевими найдрібнішими каналами, які більше не діляться; розрізняють зовнішньоструктурні та внутрішньоструктурні субультраканали; субультраканали синаптично з’єднуються з тонкоматеріальними структурами і каналами, проникають до внутрішніх просторів структур, де закінчуються “сліпо” або анастомозно з’єднуються з іншими субультраканалами, утворюючи сітки субультраканалів, поступово зливаються і утворюють мікроканали; через оболонки субультраканалів відбувається інформаційно-енергетичний взаємообмін між тонкоматеріальними структурами тіл і життєвою інформаційно-енергетичною біоплазмою, яка знаходиться в субультраканалах.
 
Суперсвідомість*еніопсихологія, інформація єдиного інформаційно-енергетичного поля Космосу.
 
Суть розумних істоту містичних уявленнях світ розумних істот характеризують:
1. фізичне тіло;
2. біоенергетичне тілосукупність фізичних полів живих клітин цілого організму, що формує “голографічний енергообраз” фізичного тіла (звідси “енергопам’ять”, “енерговідбитки” й ін.);
3. універсальне протоенергетичне поле, яке проявляється:
         а) за допомогою живої матерії та її енергії;
         б) за допомогою неживої матерії і елементарного фізичного поля;
4. універсальне психічне поле, що проявляється комплексом психічних полів:
         а) психічні поля клітин організму,
         б) психічні поля підсвідомої діяльності мозку,
         в) психічні поля свідомої діяльності мозку;
всі частини психічних полів з’єднуються і утворюють психічне поле планети (проф. Д. В. Кандиба).
 
Сушумна*еніоанатомія, сукупність мікроканалів із розгалужень вершин чакрових конусів усіх основних, життєво важливих і більшості функціонально забезпечувальних чакр, мікроканалів з відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл, мікроканалів з відростків оболонок тонкоматеріальних структур, окремих вихідних мерудандових, ідових, пінгалових, зіркових, меридіанових і змішаних мікроканалів, внутрішньосушумнових, зовнішньосушумнових мікроканалів, ультраканалів і субультраканалів, їх з’єднання і структуризація до основи, додаткових і власних каналових структур; сушумна є найбільшим інформаційно-енергетичним каналом тонкоматеріальних тіл.
 
Сушумнова система інформаційно-енергетичних каналів*еніоанатомія, утворюється сушумною, вихідними зовнішньосушумновими мікроканалами, зовнішньоструктурною сіткою ультраканалів, внутрішньоструктурними сітками субультраканалів, вхідними зовнішньоструктурними мікроканалами та їх з’єднаннями; у сушумновій системі каналів розрізняють сушумново-чакрову, сушумново-оболонкову, сушумново-мерудандову, сушумново-ідову, сушумново-пінгалову, сушумново-зіркову і сушумново-меридіанові підсистеми (субсистеми) мікроканалів, які діляться на ультрасубсистеми мікроканалів.
 
Сушумнова тріада*еніоанатомія, утворюється трьома шарами та їх з’єднаннями; внутрішній шар тріади утворюється розгалуженням вершини одного чакрового конуса основної чакри, середній шарвідростками внутрішньої оболонки внутрішнього відділу одного тонкоматеріального тіла, а зовнішній шар утворюють відростки зовнішньої оболонки зовнішнього відділу цього ж тонкоматеріального тіла; шари з’єднуються між собою міжшаровими ультраканалами і внутрішньосушумновою сіткою субультраканалів; одна основна чакра з відростками внутрішніх і зовнішніх оболонок усіх тонкоматеріальних тіл утворюють 15-ть сушумнових тріадавтономних структурно-функціональних одиниць основи сушумни.
 
Сушумнові мікроканали*еніоанатомія, мікроканали, утворені сушумною.
 
Телеметріяеніопсихологія, дистанційне вимірювання фізичних, технічних та інших величин і передача їх кількісних показників на відстань.
 
Телепатія еніопсихологія, з грець. teleдалі, pathоsстраждання і сприйняття, передача думок, слів, вражень, настроїв, почуттів, образів, змісту та ін. на інформаційно-енергетичній основі у космічному часопросторі; телепатичні здібності проявляються читанням думок (“підключення”), впливом на відстані (духовне лікування, спілкування людиналюдина, людинатварини, людинарослини); психологічне явище передачі думок, уявлень, почуттів від однієї особи до іншої без допомоги смислових чи фізіологічних механізмів; сучасна наука ще недостатньо дослідила ці явища, поданих досі наукових інформацій є мало.
 
Тимчасові тонкоматеріальні тіла людини*еніоанатомія, тонкоматеріальні тіла людини, які існують протягом онтогенезу людини; до них належать червоне, світлосяюче червоне, оранжеве, світлосяюче оранжеве, жовте, зелене і світлосяюче зелене тонкоматеріальні тіла; тимчасові тонкоматеріальні тіла людини інформаційно-енергетично обумовлюють розвиток таких її властивостей, особливостей, функціональних і соціально-біотичних можливостей, які найефективніше проявляються в інформаційно-енергетичних умовах Землі, а не у космічному і духовному Бутті.
 
Тонкоматеріальне тіло*еніоанатомія, тонкоматеріальні тіла людинице  первинна інформаційно-енергетична голограма людини, створена Богом (Всесвітом) з інформаційно-енергетичних матерій протоенергоінформаційного поля Всесвіту; тонкоматеріальні тіла являються інформаційно-енергетичною основою людини, її філогенетичного, онтогенетичного, еволюційного, соціально-біотичного, фізичного, психічного, інтелектуального, ментального, емоційного, морального, етичного, естетичного, псі-феноменального, духовного, душевного і божественного розвитку; тонкоматеріальні тіла є голографічно структурованим проявом об’єктивної всесвітньої реальності у формі людини; від часу появи людини на Землі у будові тонкоматеріальних тіл почали брати участь інформаційно-енергетичні матерії людського і земного походження минулого, теперішнього і майбутнього часу; тепер тонкоматеріальні тіла будують інформаційно-енергетичні матерії людського, земного, космічного і божественно-духовного походження; тонкоматеріальне тіла утворюють інформаційно-енергетичні матерії; сьогодні відомі 180 тонкоматеріальних тіл, які є інформаційно-енергетично інтегровані; тонкоматеріальні тіла є первинними, а фізичне тіловторинним; за інтегральною голографічною матрицею і голографічними структурами окремих тонкоматеріальних тіл розвивається фізичне тіло; у ХХ столітті було багато написано про тонкоматеріальні тіла, але у цих матеріалах часто зустрічаються термінологічні, смислові, анатомо-функціональні неточності; кожна духовна школа описує функції та значення тонкоматеріальних тіл по-іншому; загальним недоліком цієї інформації є те, що описані функції тонкоматеріальних тіл не відповідають їх анатомії; ці анатомічні недоліки пов’язані з технологіями, методами і засобами розвитку псі-феноменальних здібностей людини, які ведуть у глухий кут, оскільки неможливо розвивати свої псі-феноменальні здібності, не знаючи еніоанатомічних основ тонкоматеріальних тіл.
 
Тріада шарів лівого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється розгалуженням вершин одного з конусів передньої і задньої частин серцевої чакри, розгалуженням відростків внутрішньої і зовнішньої оболонок відповідного тонкоматеріального тіла, які обгортають конуси серцевої чакри.
 
Тріада шарів правого зіркового каналу*еніоанатомія, утворюється розгалуженням вершин одного з конусів передньої і задньої частин чакри антисвіту, розгалуженням відростків внутрішньої і зовнішньої оболонок відповідного тонкоматеріального тіла, що обгортають конуси чакри антисвіту.
 
Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості й зосередженості свідомості на певних предметах і явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.
 
Ультраканали*еніоанатомія, структури мікроканалів, які виникають при їх поділі; ультраканали слід розуміти як середні за величиною структури між мікроканалами і субультраканалами; розрізняють зовнішньоструктурні і внутрішньоструктурні ультраканали.
 
Уява – це відтворення у психіці людини предметів та явищ, які вона сприймала коли-небудь раніше а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала.
 
Феномен рідкісне, виняткове явище; людина з незвичайними здібностями, властивостями і схильностями; філософія, виняткове явище взяте загалом, в єдності з його суттю, яке сприймається органами чуттів.
 
Феномен*еніоанатомія, присутність у тонкоматеріальних тілах інформаційно-енергетичних матерій з таким змістом, який незалежно від тонкоматеріальних тіл обумовлює розвиток і прояв властивостей, особливостей, здібностей і функціональних можливостей людини, які виходять за межі її усвідомлення і розуміння; еніопсихологія, усвідомлення людиною тонкоматеріального світу, інформаційно-енергетичних полів зовнішнього середовища, інформаційно-енергетичних полів будь-яких об’єктів, духовного Буття, духовних істот, спілкування з ними і їх пізнання.
 
Фізичне тіло*сукупність органічних, неорганічних, інформаційних, енергетичних і біоплазматичних матерій людського, земного, космічного, духовного і божественного походження з минулого, теперішнього і майбутнього часу; ця сукупність складається з клітин, тканин, органів, систем організму, і є сформована до людського тіла; фізичне тіло Бог створив на те, щоб у ньому жила не лише Душа і Дух людини, але й Душа і Дух Божий; Божа Душа і Дух існують в людині у вигляді золотого тонкоматеріального тіла; “якщо тіло було створено заради Духа, це чудо, якщо Дух заради тіла, це вжечудо з чудес” (Євангеліє).
 
Фільтраційна мембрана біологічно активної точки*еніоанатомія, сукупність різнокольорових фільтраційних субмікромембран “сліпих” вільних кінців мікроканалів, ультраканалів, субультраканалів та їх з’єднань.
 
Функції тонкоматеріальних тіл*еніоанатомія, діляться на специфічні і ідентичні; специфічні функції властиві здебільшого одному тонкоматеріальному тілу, найбільше проявляються з допомогою одного тіла, а їх прояв посередництвом іншого тіла може бути посилюючим, підтримуючим, компенсуючим, оновлюючим та іншим, ідентичні функції(схожі), це загальні функції, властиві кожному тонкоматеріальному тілу, що функціонують в одному хвильовому частотному діапазоні й однаковому частотному діапазоні інформаційно-енергетичного Буття; функції характерні для всіх тонкоматеріальних тіл; тонкоматеріальні тіла можуть виконувати функції одночасно, синхронно, асинхронно, ритмічно, аритмічно, з однаковою чи різною силою, інтенсивністю і об’ємом; до ідентичних функцій належать: інформаційно-енергетичний взаємообмін, об’єднування, інтеграція, морфогенетична, метаболічна, кінетична, корекційна, інформаційно-енергетичного імунітету, генетична інформаційно-енергетична, акумуляційна, трансформаційна, модуляційна, генераційна, синтетична, диференційна, кодування інформаційно-енергетичної біоплазми, декодування інформаційно-енергетичної біоплазми, інформаційна, комунікаційна, узгоджувальна, керуюча, регулююча, контролююча, стабілізуюча, захисна, приймаюча, забезпечуюча, абсорбуюча, відштовхуюча, випромінююча, зберігаюча, утримуюча, концентруюча, розділююча, провідникова, передавальна, фільтраційна, вивідна, компенсаційна, віддзеркалююча, самовідновлююча, самоадаптаційна, організаційна, координаційна, творення індивідуально-універсальної життєвої інформаційно-енергетичної біоплазми, специфічних і високоспецифічних життєвих інформаційно-енергетичних біоплазм та інші функції.
 
Функціональна анатомія тонкоматеріальних тіл*наука, що досліджує будову, форми, структури тонкоматеріальних тіл залежно від їх інформаційно-енергетичних функцій, інформаційно-енергетичного впливу на розвиток людини, її фізичного тіла, властивостей, особливостей, здібностей, біологічних, фахових і соціальних проявів.
 
Характер – це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних властивостей, особистостей, які виявляються у поведінці, діяльності й ставленні до людей, колективу, до себе, речей, праці тощо; це єдність типологічного і набутого життєвого досвіду.
 
Чакра*еніоанатомія, структура тонкоматеріального тіла у санскриті означає “коло”; чакра являє собою сукупність 15-ти порожнистих, телескопічно розміщених і з’єднаних конусів; порожнисті телескопічно формовані 15-ти конусові структури зовнішніх і внутрішніх оболонок відділів усіх тонкоматеріальних тіл; розрізняють основу, тіло, вершину, порожнину і мембрану (оболонку) чакри; чакра бере участь у побудові чакрової системи і системи чакрових інформаційно-енергетичних каналів; забезпечує інформаційно-енергетичний взаємообмін між тонкоматеріальними тілами та інформаційно-енергетичними полями Землі, Всесвіту, духовного Буття, Божої Матері, Ісуса Христа, Святого Духа, Бога; чакри відомі людству від стародавніх віків; чакри можна класифікувати за наступними ознаками:
– за функціональним призначенням і участю у будові інформаційно-енергетичних каналів розрізняють основні, життєво важливі та функціонально забезпечувальні чакри;
– за будовою чакрових конусів розрізняють монолітні та сегментарні чакри;
– за місцем розміщення відносно фізичного тіла розрізняють чакри голови, шиї, грудей, живота, спини, таза, верхніх і нижніх кінцівок;
– за розміщенням у просторі розрізняють горизонтально, фронтально і сагітально орієнтовні чакри;
– за кількістю розрізняють непарні, парні і спарені чакри;
– за розмірами діаметра відкритої основи чакрового конуса розрізняють великі, середні та малі чакри.
 
Чакровий конус*еніоанатомія, автономна макроструктурно-функціональна одиниця чакри, яка має форму геометричного конуса; у чакровому конусі виділяють основу, тіло, порожнину і вершину, він покритий мембраною (оболонкою) і містить сотні мільйонів мікроканалів; у порожнині чакрового конуса і в його мікроканалах концентрується індивідуально-специфічна життєва інформаційно-енергетична біоплазма; мікроканали чакрового конуса з’єднують і інтегрують його з усіма іншими чакровими конусами даної чакри, інших чакр та із структурами тонкоматеріальних тіл; кількість мікроканалових з’єднань у чакровому конусі залежить від кількості мікроканалів у ньому, а кількість мікроканалів залежить від форми і величини чакрового конуса; чакровий конус належить до одного тонкоматеріального тіла, одної чакри і може вважатися за чакру в структурі свого тонкоматеріального тіла.
 
Чакрові мікроканали* еніоанатомія, мікроканали утворені чакрою, чакровими конусами і чакровими пелюстками; скільки є чакр, стільки ж розрізняють видів чакрових мікроканалів.
 
Чакрово-сушумновий сегмент основи сушумни*еніоанатомія, розгалуження вершин 15-ти чакрових конусів однієї основної чакри, розгалуження відростків внутрішніх і зовнішніх оболонок 15-ти тонкоматеріальних тіл та їх з’єднання; розрізняють муладхарові, свадхістханові, маніпурові, анахатові (центральні), вішудхові, аджнові, медулярні, серцеві, камешвара-камешварові, сахасрарові і магатмові чакрово-сушумнові сегменти; кожен чакрово-сушумновий сегмент має 45 шарів структурованих до 15-ти тріад, які відповідають усім діапазонам електромагнітного спектра всіх інформаційно-енергетичних полів Буття.
 
Чутливість інформаційно-енергетична*еніопсихологія, чутливість людини до інформаційно-енергетичних процесів і впливів зовнішнього та внутрішнього середовищ; здатність людини усвідомлювати і розрізняти інформаційний зміст внутрішніх інформаційно-енергетичних процесів, зовнішніх інформаційно-енергетичних полів і характер їх впливу на організм.
 
Шосте почуття еніопсихологія, здатність людини до біолокації і усвідомлювання біолокаційних імпульсів (див. біолокація).
 
Явище психоінформаційно-енергетичне*еніопсихологія, зміна інформаційно-енергетичних характеристик фізичного тіла, тонкоматеріальних тіл, інформаційно-енергетичної біоплазми людини і будь-яких об’єктів внаслідок психічної інформаційно-енергетичної діяльності. 
 
 
* – авторський виклад терміна
 
Вся описана діяльність і представленнi програми є душевним надбанням доцента Анатолія Васильчука, тому не приводиться детальний опис їх реалізації. Повне або часткове передрукування в будь-якій формі, копіювання або відтворення інформацій, що міститься на цих сторінках, можливо робити тільки з введенням ім’я автора (Доц. Анатолій Васильчук, кандидат педагогічних наук). Актуалізація змісту проводиться регулярно.
Останнє оновлення сайту 14.4.2014 © 2002 – 2014 Доц. Анатолій Васильчук, кандидат педагогічних наук.
Barvy informačně-energetických hmot a základních jemnohmotných těl člověka